Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 10.12.2019 року у справі №813/4456/16 Ухвала КАС ВП від 10.12.2019 року у справі №813/44...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.12.2019 року у справі №813/4456/16



ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

Київ

справа №813/4456/16

адміністративне провадження №К/9901/5518/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/4456/16

за позовом керівника Червоноградської місцевої прокуратури до Жовківської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду, прийняту 09 лютого 2017 року у складі судді Мартинюка В. Я. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Онишкевича Т. В., суддів Іщук Л. П., Глушка І. В.,

встановив:

Керівник Червоноградської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Жовківської міської ради Львівської області (далі - Рада) щодо невжиття заходів до розроблення та погодження науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів м. Жовква Львівської області, встановлення меж та режимів використання історичних ареалів м. Жовква Львівської області;

визнати протиправною бездіяльність Ради щодо невжиття заходів до розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, незабезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу м. Жовква Львівської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення;

зобов'язати Раду вжити відповідно до вимог чинного законодавства заходів щодо розроблення та погодження науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів м. Жовква Львівської області, встановлення меж та режимів використання історичних ареалів м. Жовква Львівської області;

зобов'язати Раду вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходів щодо розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, забезпечити проведення робіт з винесення меж історичного ареалу м. Жовква Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", м. Жовква Львівської області внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878.

Згідно з інформацією, яка міститься у листв Жовківської міської ради від 25 липня 2016 року за № 02.13/813, міською радою не розроблений та не затверджений історико-архітектурно опорний план в складі генерального плану м. Жовка Львівської області, де наявні об'єкти культурної спадщини із зазначенням охоронних зон пам'яток та інформація про об'єкти культурної спадщини. Крім цього, у Жовківській міській раді відсутня затверджена науково-проектна документація з визначення меж історичних ареалів міста.

Разом з тим, згідно з рішенням Жовківської міської ради від 20 вересня 2007 року № 6 "Про розроблення містобудівної документації Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві" вирішено здійснити розроблення Генерального плану розвитку території Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві, Детального плану території центральної частини міста та місцевих правил забудови для історичних ареалів міста.

Відповідно до пунктів 2,3 зазначеного рішення, Державним замовником вищезазначеної містобудівної документації є Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Уповноваженим державного замовника є Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві, джерелом фінансування є Державний бюджет України по бюджетній програмі "Збереження архітектурної спадщини в заповідниках", терміни розроблення: вересень - грудень 2007 року. За результатами тендеру, проведеного Уповноваженим замовника, розробником містобудівної документації є Національний університет "Львівська політехніка".

Також встановлено, що керівництвом Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві не розроблено за виділені для цього кошти з державного бюджету містобудівної документації заповідника і не подано її на затвердження сесії Жовківської міської ради. Дані обставини сторонами не заперечуються.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відсутня бездіяльність відповідача щодо невиконання вищенаведених нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території, а тому підстави для визнання такої бездіяльності протиправною та зобов'язання його вчиняти дії відсутні.

У поданій касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та задовольнити позовні вимоги.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 318 (далі - Порядок, Постанова № 318).

Згідно з пунктом 2 зазначеної постанови Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики: разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечити протягом 2002-2004 років визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць.

Пунктами 1,4,5,12,16 Порядку передбачено, що історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Розроблення містобудівної документації є першочерговим для міст, що включені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Для зазначених міст місцеві містобудівні програми, містобудівна документація затверджуються відповідними радами за погодженням з Мінкультури або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини та Мінрегіоном.

Як вбачається зі змісту наведених норм, Кабінет Міністрів України постановив Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові

будівництва, архітектури та житлової політики: разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечити протягом 2002-2004 років визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць.

При цьому, у процедурі визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць органам місцевого самоврядування відведено повноваження щодо затвердження містобудівної документації. При цьому, відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

У спірних правовідносинах місцева рада пройняла рішення про розроблення містобудівної документації. Проте, містобудівної документації не було розроблено та не подано її на затвердження сесії Жовківської міської ради.

Суд звертає увагу, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли існує обов'язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний.

За загальним правилом повноваження трактується як сукупність прав і обов'язків державних органів, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.

Прокурор, стверджуючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невжиття заходів до розроблення та погодження науково-проектної документації, не враховує, що у місцевої ради у спірних правовідносинах немає обов'язку розробляти цю документацію, а є лише обов'язок її затвердити. Проте, очевидним є те, що цей обов'язок можливо виконати лише після розроблення цієї документації та подання її не затвердження.

Отже, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що в даному випадку відсутня бездіяльність відповідача щодо невиконання вищенаведених нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території, а тому підстави для визнання такої бездіяльності протиправною та зобов'язання його вчиняти дії відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Суди ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 813/4456/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати