Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2018 року у справі №818/889/17
Ухвала КАС ВП від 20.02.2018 року у справі №818/889/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №818/889/17

адміністративне провадження №К/9901/20801/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

за участю секретаря - Калініна О.С.,

учасники справи:

представник відповідача - Галицька Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 (суддя Павлічек В.О.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (судді Бегунец А.О., Рєзнікова С.С., Старостін В.В.)

у справі №818/889/17

за позовом Малого підприємства «Гранум» ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Головного управління ДФС у Сумській області

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Мале підприємство «Гранум» ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Сумській області (далі - ДФС) від 09.03.2017 та від 19.06.2017.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ДФС під час проведення перевірки безпідставно дійшла висновку про наявність в діях Товариства порушень при формуванні податкових зобов'язань, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, позов задоволено:

визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 09.03.2017 року № 0001551304, № 0000651406, № 0001561304, № 0001541304 та від 19.06.2017 року № 0002071402, № 0002081402.

стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 1 678,11 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

Товариство у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2013 по 30.11.2016, податковим органом складено акт від 17.02.2017.

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість на загальну суму 211 726 грн. та зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2016 року на суму 103 481 грн.;

- абз. «г» п.п. 164.2.17 ст. 164, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в наслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб - 4335,22 грн.; військового збору - 355,81грн.;

- п. 2.11, п. 3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

На цій підставі ДФС 09.03.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000631402, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 264 658 грн., в т. ч.: основний платіж - 211 726 грн., фінансові санкції - 52 932,00 грн.;

- № 0000641402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 103 481 грн.;

- № 0000651406, яким донараховано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 25 609, 68 грн.;

- № 0001551304, яким донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 7 395, 46 грн., в т. ч.: основний платіж - 4 335, 22 грн., фінансові санкції - 3 060, 24 грн.;

- № 0001541304, яким донараховано військовий збір в сумі 603, 45грн., в т. ч. основний платежу - 355,81 грн., штрафні санкції - 247, 64 грн.;

- № 0001561304, яким донараховано фінансової санкції в сумі 510 грн.

За наслідками оскарження позивачем вказаних повідомлень-рішень та враховуючи зміст рішенням Державної фіскальної служби України від 22.05.2017 по скарзі Товариства, ДФС прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017:

- № 0002071402, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 222, 50 грн., в т. ч.: основного платежу - 178 грн., фінансової санкції - 44, 50 грн.;

- № 0002081402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 77 533 грн. .

Задовольняючи адміністративний позов суди попередніх інстанцій послались на те, що Державною фіскальною службою України порушено встановлений статтею 56 Податкового Кодексу України строк розгляду скарги Товариства та прийняття по ній рішення, а тому скарга позивача відповідно до приписів п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що скарга Товариства на податкові повідомлення-рішення від 09.03.2017 року отримана Державною фіскальною службою України 23.03.2017 року.

Відповідно до пункту 56.8. статті 56 Податкового Кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пунктом 56.9. цієї статті передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 04.04.2017 строк розгляду даної скарги продовжено до 21.05.2017 включно.

Своє рішення за результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято 22.05.2017.

Згідно пунктом 56.13 статті 56 Податкового Кодексу України у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Оскільки 21.05.2017 є неділею, тобто вихідним днем, останнім днем для прийняття рішення по скарзі Товариства є 22.05.2017, тобто день, коли Державна фіскальна служба України прийняла своє рішення.

Відтак висновок судів попередніх інстанцій щодо порушення Державною фіскальною службою України встановлених статтею 56 Податкового Кодексу України строків є помилковими.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ці вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам в зв'язку з тим, що судами попередніх інстанцій, зроблено передчасний висновок про обґрунтованість адміністративного позову та не забезпечено повного і всебічно з'ясування обставин в адміністративній справі, не вжито визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 344, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області - задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова