Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №278/1852/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №278/1852/17

адміністративне провадження №К/9901/640/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року (суддя Дубовік О.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (головуючий суддя Капустинський М.М., судді Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування винесеної заступником начальника Житомирської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Мірошніченко М.І. постанови про порушення митних правил №0456/10110/17 від 20 липня 2017 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн.

Крім того, в позовній заяві ОСОБА_2 просив поновити йому строк звернення до суду, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови митного органу він отримав 03 серпня 2017 року.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі статті 100, пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання позову та постановлення ухвали; далі - КАС України) в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки, як встановили суди на підставі поданих відповідачем доказів - копії фіскального чеку та роздруківки з сайту ПАТ «Укрпошта», копію постанови заступника начальника Житомирської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Мірошніченко М.І. про порушення митних правил №0456/10110/17 від 20 липня 2017 року було направлено позивачу листом зі штрихкодовим ідентифікатором 1002002238795 та отримано останнім 29 липня 2017 року.

Не погоджуючись з постановленими судами попередніх інстанцій ухвалами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив вказані рішення судів скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_2 зазначав, що копію постанови митниці, направлену йому листом із штрихкодовим ідентифікатором 1002002238795, він отримав 03 серпня 2017 року, що підтверджується листом ПАТ «Укрпошта» від 15 листопада 2017 року №41-Р-92.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу суду не подав.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як було встановлено частиною 2 статті 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Стаття 7 КАС України визначала принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах, якими, зокрема, є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За змістом частин 1 та 3 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 529 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (стаття 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею ж 100 КАС України було закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як вже вказувалось в цій постанові, свій висновок про пропуск ОСОБА_2 строку звернення до суду з позовом у даній справі суди зробили за результатами розгляду заяви відповідача про залишення останнього без розгляду та фактично ґрунтували лише на представлених митницею доказах - копії фіскального чеку та роздруківки з сайту ПАТ «Укрпошта», відповідно до яких, як зазначили суди, копію постанови заступника начальника Житомирської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Мірошніченко М.І. про порушення митних правил №0456/10110/17 від 20 липня 2017 року було направлено позивачу листом зі штрихкодовим ідентифікатором 1002002238795 та отримано останнім 29 липня 2017 року.

При цьому, заява відповідача розглядалась судом першої інстанції за відсутності як позивача, так і його представника, чим останніх було позбавлено можливості висловити свої доводи та міркування (у тому числі в контексті порушеного в позовній заяві питання поновлення пропущеного строку звернення з позовом), а також надати відповідні докази.

Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу від 19 жовтня 2017 року та залишаючи її без змін ухвалою від 05 грудня 2017 року, суди не перевірили та не надали належної оцінки твердженням позивача, наведеним останнім в позовній заяві, про те, що копію оскаржуваної постанови митниці він отримав 03 серпня 2017 року, а також і в апеляційній скарзі щодо неможливості вручення йому її копії 29 липня 2017 року з огляду й на зазначення в наданій відповідачем роздруківці з сайту ПАТ «Укрпошта» часу такого вручення 23 годину 00 хвилин, а отже не виконали свого встановленого частинами 4 та 5 статті 11 КАС України обов'язку щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, пропонування особам, які беруть участь у справі, подати докази або витребовування з власної ініціативи доказів, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про пропуск позивачем строку звернення до суду й відсутність підстав для визнання причин пропуску ним цього строку поважними.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвали судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам зазначеної статті.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та ухвала апеляційного суду про залишення її без змін підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду