Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2019 року

Київ

справа №807/69/17

адміністративне провадження №К/9901/38404/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року (суддя Гаврилко С.Є.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року (головуючий суддя - Запотічний І.І., судді - Затолочний В.С., Сеник Р.П.)

у справі № 807/69/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Закарпатської митниці ДФС

про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару від 07 грудня 2016 року № КТ-305080005-0008-2016 та картку відмови у митному оформленні товарів від 22 грудня 2016 року № 305080005/2016/00150;

- зобов'язати Закарпатську митницю ДФС здійснити митне оформлення за митною декларацією від 24 листопада 2016 року № 305080005/2016/027598 товарів за кодом товарної групи « 3304» Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_2 зазначив, що ним був поставлений товар до України для його подальшого застосування в косметичних цілях. Вказане підтверджується пакетом документів, поданим під час здійснення митного оформлення товару. Зважаючи на основне цільове призначення товару - застосування в косметичних цілях, а також на недостатню обґрунтованість рішення митного органу про визначення коду товару та нечіткість посилання на підстави для зміни коду товарної позиції, визначеного декларантом, позивач вважає оскаржуване рішення про визначення коду товару неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 13 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення відділу ВМО № 1 м/п «Ужгород-центральний» про визначення коду товару від 07 грудня 2016 року за № КТ-305080005-0008-2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 грудня 2016 року № 305080005/2016/00150.

Судові рішення мотивовані тим, що спірне рішення про визначення коду товару прийнято митним органом протиправно, оскільки згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) щодо товарної позиції « 2208» товари, поставлені в Україну позивачем за митною декларацією від 24 листопада 2016 року № 305080005/2016/027598 не можна вважати такими, які належать до групи спиртних напоїв, так як їх хімічний склад не відповідає вимогам, визначеним до товарів такої товарної позиції.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Закарпатська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що ним правомірно класифіковано імпортований позивачем товар у товарній підкатегорії 2208909190 згідно з УКТ ЗЕД як спирт етиловий неденатурований з концентрацією менше 80 об.%, розфасований для роздрібної торгівлі в посудинах менше 2 л.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

15 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 11 липня 2016 року між позивачем (покупець) та АО «Алпа, а.с.» («Alpa, a.s»; продавець) укладено договір купівлі-продажу.

На виконання умов вказаного договору позивачем імпортовано товар, задекларований у митній декларації № 305080005/2016/027598 від 24 листопада 2016 року як «Косметичні препарати для догляду за шкірою, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, без вмісту озоноруйнівних речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів: призначені для масажу тіла, ванн, компресів. Спиртовий рослинний розчин. Артикул: ALPA Francovka Lesana 160 ml. розфасовані у скляні пляшечки - 720 шт. (склад: Алкоголь Denat., очищена вода, хвойний екстракт, Ментол, Парфум, СІ19140, СІ 28440, Євгенол, Цінаммал, d-Limonene). Країна походження: ЄС».

Відповідно до сертифікату Національного інституту охорони здоров'я Чехії продукція Alpa/Алпа францовка, Alpa/Алпа францовка Лесана є косметичним препаратом і була затверджена Міністерством охорони здоров'я Чеської Республіки.

Згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 30 грудня 2015 року № 05.03.02-03/58112, який дійсний до 24 грудня 2020 року, продукція торгової марки «Alpa»: Alpa (Алпа) францовка Лесана 60, 160 мл Код УКТЗЕД 3304 відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України, а саме вимогам СанПіНу № 2..2.9ю027-99 «Санітарні правила і норми безпеки продукції парфюмерно-косметичної промисловості».

За висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 02 грудня 2016 року № 142008400-0312, складеним на замовлення Закарпатської митниці ДФС, визначений хімічний склад проби (зразок товару, заявленого до митного оформлення у графі 31 та 32 митної декларації від 24 листопада 2016 року №305080005/2016/027598) не суперечить відомостям, які містяться у наданих супровідних документів (витягу з Каталогу виробника, маркуванню на упаковці та відомостям графи 31 МД (ІМ 40 ДЕ) № 305080005/2016/027598 від 24 листопада 2016 року в частині «… склад : Алкоголь …, очищена вода, …, ментол, Парфум …»).

07 грудня 2016 року відділом ВМО № 1 м/п «Ужгород-центральний» прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-305080005-0008-2016, відповідно до якого товар, задекларований у МД від 24 листопада 2016 року № 305080005/2016/027598, класифіковано за кодом (графа 33 МД) « 2208909190» як спирт етиловий неденатурований з концентрацією менше 80 об.%, розфасований для роздрібної торгівлі у посудинах менше 2 л: артикул «ALPA francovka Lesana…», фасування в скляних пляшечках ємністю 160 мл. У складі товару виявлено етиловий спирт 69,1+/-0,1 об.%, етилацетат, сліди метилацетату, метанол, запашні речовини, воду, без доданих барвників, з них масова частка сухих речовин становить 0,043+/-0,001 мас.%. Згідно з інформацією виробника має широкий спектр застосування як добавка для ванн, протизастудний, протиревматичний, протитравматичний, дезінфекційний засіб, використовується для компресів, полоскання ротової порожнини, в якості лосьйону після гоління, видалення залишків косметики, при зубних та головних болях в інших цілях для покращення самопочуття після фізичних навантажень.

У подальшому 22 грудня 2016 року відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305080005/2016/00150, відповідно до якої повідомлено позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів згідно з МД від 24 листопада 2016 року № 30508000/2016/027598.

Статтею 67 Митного кодексу України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).

Згідно з частиною п'ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про Митний тариф України».

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).

Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Як встановили суди попередніх інстанцій на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, інвойсу, каталогу виробника та доданих до матеріалів справи висновків, товар, задекларований у МД від 24 листопада 2016 року №305080005/2016/027598, складається більше, ніж з одного матеріалу чи речовини, а тому повинен вважатись багатокомпонентним товаром. Отже, для класифікації таких товарів підлягає застосуванню правило 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила З (b) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у митній декларації класифікував поставлений на територію України товар за товарною позицією « 3304» (косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, крім лікарських препаратів, включаючи сонцезахисні препарати або препарати для загару, засоби для манікюру та педикюру).

Відповідно до примітки 3 до товарної групи 33 УКТ ЗЕД до товарних позицій 3303 - 3307 включаються, серед інших (іnter аlіа), змішані або незмішані продукти (за винятком водних ароматичних дистилятів і водних розчинів ефірних олій), придатні для використання як товари цих товарних позицій і розфасовані для роздрібної торгівлі.

При цьому, як зазначено у загальних положеннях до товарної групи 33 УКТ ЗЕД, викладених у Додатку до наказу Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року № 401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (далі - Наказ ДФС № 401) продукти товарних позицій 3303 - 3307 включаються до цих позицій незалежно від того, чи містять вони допоміжні фармацевтичні або дезінфекційні компоненти та чи мають додаткову цінність як терапевтичні або профілактичні засоби.

Згідно з підпунктом 3 пункту (А) Пояснень до товарної позиції 3304 до цієї товарної групи, з-поміж іншого, входять косметичні засоби або засоби для макіяжу та засоби для догляду за шкірою (крім лікарських), такі як пудра для обличчя (включаючи компактну), присипки для дітей (включаючи порошок тальку, незмішаний, незапашний, розфасований для роздрібної торгівлі), інші пудри, грим; косметичні креми, кольдкреми, креми для макіяжу, очищувальні креми, живильні креми для шкіри (включаючи креми, що містять бджолине желе) та тонізуючі засоби для шкіри чи лосьйони для тіла; вазелін, розфасований для роздрібної торгівлі споживачеві для догляду за шкірою; бар'єрні креми для захисту від подразників шкіри; гелі для підшкірних ін'єкцій для видалення зморщок та покращення форми губ (включаючи гелі, що містять гіалуронову кислоту); суміші проти прищів і вугрів (крім мила товарної позиції « 3401»), які у першу чергу призначені для очищення шкіри і з досить низьким рівнем активних інгредієнтів, щоб вважати їх здебільшого терапевтичними або профілактичними засобами проти вугрів і прищів; туалетний оцет, що являє собою суміш оцту чи оцтової кислоти з ароматизованим спиртом. До товарної категорії « 3304 99 0000» включаються засоби (крім лікарських), призначених для догляду за шкірою, такі як зволожуючі креми, тоніки і очищуючі засоби, нанесені на вату, повсть і неткані матеріали або просочують їх.

Натомість відповідно до примітки 1 (f) до товарної групи 22 УКТ ЗЕД ця група не включає парфумерні або туалетні засоби (група 33). Аналогічне застереження містить і примітка 1 (f) до товарної групи 22 УКТ ЗЕД, викладена у Додатку до наказу ДФС № 401.

До товарної позиції «2208» УКТ ЗЕД включаються неденатуровані спирти, в яких відсутні побічні компоненти, які надають їм смаку та аромату. Між тим, як встановили суди попередніх інстанцій, визначений у висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 02 грудня 2016 року № 142008400-0312 склад поставленого товару містить ряд побічних компонентів (наприклад, вода, парфум, барвник, етил формат, циннамал, евгенол тощо), які надають аромату косметичній продукції.

За таких обставин, з огляду на зміст Пояснень ДФС України до УКТ ЗЕД щодо товарної позиції « 2208», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що товари, імпортовані позивачем за митною декларацією від 24 листопада 2016 року № 305080005/2016/027598 не можна вважати такими, які належать до групи спиртних напоїв, оскільки їх хімічний склад не відповідає вимогам, що визначені ДФС України до товарів такої товарної позиції.

Таким чином, зазначене свідчить про безпідставність прийняття відповідачем спірного рішення про визначення коду товару внаслідок недоведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення та, як наслідок, картки відмови у митному оформленні товарів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова