Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №144/247/17

адміністративне провадження №К/9901/24563/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №144/247/17

за позовом ОСОБА_2 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 3 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Бондар О.В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів: Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б ,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 3 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі в частині встановлення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування стажу роботи на посаді слідчого в органах внутрішніх справ.

Зобов`язано Гайсинське об`єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_2 до стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: час роботи на посаді слідчого в органах внутрішніх справ - 4 роки 8 місяців 1 день (з 01.08.1988 по 01.04.1993), період навчання у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців (з 01.09.1984 по 30.06.1988 половина строку), період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 12 днів (з 08.11.1981 по 19.12.1983).

Зобов`язано Гайсинське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначити і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, починаючи з 16.09.2016.

Суди встановили, що наказом начальника УВС у Вінницькій області № 88 о/с від 12.08.1988 ОСОБА_2 призначений на посаду слідчого Теплицького РВВС Вінницькій області з 01.08.1988.

Згідно наказу начальника УВС у Вінницькій області № 1-29о/с від 12.04.1993 ОСОБА_2 звільнений з органів внутрішніх справ у запас у зв'язку з переходом на іншу роботу з 01.04.1993.

Рішенням 11 сесії 21 скликання Вінницької обласної ради депутатів від 26.03.1993 позивач обраний на посаду судді Теплицького районного суду на строк десять років, а Постановою Верховної Ради України від 19.06.2003 № 1018-ІV обраний на посаду судді Теплицького районного суду безстроково.

Наказом в.о. начальника Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області № 124-к від 20.07.2004, у зв'язку з набуттям права на відставку, позивачу призначено довічне грошове утримання судді у розмірі 80% від заробітної плати судді з 01.08.2004. Управлінням Державної судової адміністрації у Вінницькій області, станом на 01.08.2004, до стажу роботи на посаді судді зараховано половину строку навчання у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців, роботу на посаді слідчого - 4 роки 8 місяців 1 день, період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 12 днів.

Наказом голови Теплицького районного суду Вінницької області від 15.09.2016 на підставі Постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 08.09.2016 №1515-VIII ОСОБА_2 відраховано зі штату Теплицького районного суду Вінницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

20 вересня 2016 року позивач подав до Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі документи щодо призначення довічного грошового утримання судді у відставці.

29.09.2016 Управлінням Пенсійного фонду України у Теплицькому районі прийнято рішення №590 про призначення і виплату ОСОБА_2 довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% від суддівської винагороди з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку - 23 роки 5 місяців 15 днів.

17.01.2017 позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про зарахування до стажу роботи судді періоду роботи на посаді слідчого в органах внутрішніх справ з 1.08.1988 по 1.04.1993 - 4 роки 8 місяців 1 день; половину періоду навчання у вищому навчальному закладі з 1.09.1984 по 30.06.1988 - 1 рік 11 місяців; періоду проходження строкової військової служби з 8.11.1981 по 19.12.1983 - 2 роки 1 місяць 12 днів.

Листом від 26 січня 2017 року № 01-П-12 Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області повідомило позивача про відмову у задоволенні заяви і призначенні щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % у зв'язку з тим, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 при визначенні розміру щомісячного грошового утримання застосуванню підлягає ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 № 213-VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Суди, задовольняючи позов, виходили з того, що до стажу роботи ОСОБА_2, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання підлягають зарахуванню строкова служба в Радянській армії, половина строку навчання, робота на посаді слідчого та робота на посаді судді, тобто спеціальний стаж складає - 32 роки 1 місяць 27 днів і є підставою для перерахунку довічного грошового утримання та призначення його у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

На момент звільнення ОСОБА_2 у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "«Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судами встановлено та сторонами не оспорюється, що період роботи на посаді слідчого в органах внутрішніх справ становить 4 роки 8 місяців 1 день (з 01.08.1988 по 01.04.1993), період навчання у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців (з 01.09.1984 по 30.06.1988 половина строку), період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 12 днів (з 08.11.1981 по 19.12.1983), період роботи на посаді судді - 23 роки 5 місяців 15 днів, тобто спеціальний стаж складає - 32 роки 1 місяць 27 днів, що підтверджується дослідженою судами довідкою ТУ ДСА в Вінницькій області від 19.09.2016 №4-35/1287.

Отже, правильними є висновки судів, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді, календарний період проходження строкової служби, половину строку навчання у вищому учбовому закладі та роботу на посаді слідчого. А відтак стаж роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 32 роки 1 місяць 27 днів, що, в свою чергу, дає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 3 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі №144/247/17залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду