Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №803/1392/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2019 року

Київ

справа №803/1392/17

адміністративне провадження №К/9901/36100/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційній інстанції адміністративну справу №803/1392/17

за позовом Приватного підприємства "Волиньагропромбуд" до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області Возного Ігоря Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства "Волиньагропромбуд"

на ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, постановлену суддею Дмитруком В. В.,

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, ухвалену у складі: головуючого судді Шавеля Р. М., суддів: Бруновської Н. В., Костіва М. В.,-

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Приватне підприємство "Волиньагропромбуд" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.09.2016 №39/2215.

2. Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, залишено позовну заяву без розгляду на підставі статей 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом).

3. Не погодившись із вказаними рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від
07.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від
17.01.2018, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у жовтні 2016 року позивач звертався до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.09.2016 №39/2215.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 у справі №803/1591/16 вказаний адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.09.2016 №39/2215.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав заявлення позовних вимог до неналежного відповідача та роз'яснено позивачу про наявність у нього права повторно звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів у встановлений законом спосіб та до належного відповідача.

Повторно позивач звернувся з даним позовом до суду 23.10.2017.

Суддя Волинського окружного адміністративного суду ухвалою від 23.10.2017, встановивши невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 106 КАС України, залишив таку без руху на підставі частини 1 статті 108 КАС України, надавши позивачу строк до 06.11.2017 для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів щодо дати отримання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі №803/1591/16, а також надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою підписаного позивачем або уповноваженим ним представником, оскільки у поданому до суду клопотанні відсутній підпис особи, яка його подала.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви, яке обґрунтоване посиланням на несвоєчасне отримання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі №803/1591/16 та на підтвердження своєчасного звернення з позовом до суду надано довідку поштового відділення, в якій зазначено про отримання листа, адресованого позивачу Львівським апеляційним адміністративним судом 26.09.2017.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суддя суду першої інстанцій, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з неповажності вказаних позивачем причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на протиправність спірних рішень та вказує на безпідставність висновків судів відносно неналежності довідки установи зв'язку як доказу отримання копії рішення суду апеляційної інстанції та як наслідок позбавлення його права на захист порушених прав та інтересів.

7. Відповідач надіслав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції без змін, зважаючи на її необґрунтованість.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8.15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law18~), яким КАС України викладено в новій редакції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України (у редакції ~law19~).

9. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.

10. Згідно з частинами 1 -3 статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частинами 1 -3 статті 99 КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи частинами 1 -3 статті 99 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

11. За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

12. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом), згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

13. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, останню подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

14. Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

15. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів, за захистом яких вона звертається до суду.

16. Відповідно до статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Предметом оскарження в даній справі є постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка може бути оскаржена до суду протягом 15 днів з дня її винесення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, апеляційний розгляд справи №803/1591/16 проведено у відкритому судовому засіданні, за відсутності представника позивача, який просив розглянути справу за його відсутності.

Повний текст цієї постанови складений 13.07.2017 та оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.07.2017, зважаючи на що, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про обізнаність позивача про прийняття даного рішення а отже, останній не був позбавлений можливості в розумні строки поцікавитися результатом розгляду справи та вжити належних заходів для отримання повного тексту судового рішення.

Разом з тим, позивач повторно звернувся до суду з позовом лише 23.10.2017.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії" рішення від 22.10.1996, справа "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Посилання позивача, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, на отримання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від
11.07.2017 лише 26.09.2017, на підтвердження чого, останнім надано довідку відділу поштового зв'язку с. Зубильне Локачинського району Волинської області, обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки початок перебігу строку оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не пов'язаний з моментом отримання позивачем копії рішення суду, яким йому відмовлено у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із заявленням таких до неналежного відповідача. Крім того, з моменту отримання копії рішення суду до моменту повторного звернення з даним позовом пройшов значний проміжок часу.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та неповажність наведених підстав пропуску такого строку, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та відповідно про правомірність рішень щодо залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті 100 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України (в редакції ~law22~) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції ~law23~) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Волиньагропромбуд" залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від
07.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від
17.01.2018 у справі №803/1392/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

А. І. Рибачук

Т. Г. Стрелець

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду