Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 580/3508/24

адміністративне провадження № К/990/40977/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №580/3508/24

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2024, ухвалене судом у складі головуючого судді Гайдаш В.А.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Сорочка Є.О.

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 10.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ в частині ненарахування та невиплати їй пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) в редакції чинній на час призначення пенсії;

зобов`язати ГУ ПФУ нарахувати та виплачувати їй пенсію по інвалідності, призначену на підставі статей 50, 54 Закону №796-XII в редакції чинній на час призначення пенсії, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком;

стягнути з ГУ ПФУ недоплачену пенсію за період з 23.07.2011 по 01.02.2024 в розмірі 1370736,49 грн;

стягнути з ГУ ПФУ за період з 23.07.2011 по 01.02.2024 інфляційні витрати в розмірі 1420983,98 грн та 3% річних у розмірі 220645,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що пенсії відповідно до Закону №796-XII мають виплачуватись в порядку та розмірах визначених зазначеним законом і їх розмір не може коригуватись Кабінетом Міністрів України залежно від наявних фінансових ресурсів, у зв`язку з чим вона як особа з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, яка віднесена до категорії 1 постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на отримання пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII в редакції, чинній на час призначення їй такої пенсії.

Позивачка також вказала на те, що ГУ ПФУ починаючи з 23.07.2011 протиправно виплачує їй пенсію в розмірі меншому ніж встановлено Законом №796-XII, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з пенсійного органу інфляційних втрат в розмірі 1420983,98 грн та 3% річних у розмірі 220645,63 грн.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2024, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. 25.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

4. Верховний Суд ухвалою від 04.11.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. 20.01.2025 від позивачки надійшли додаткові пояснення, в яких вона просить суд під час касаційного перегляду цієї справи врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ, має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію відповідно до Закону № 796-XII.

Постановою Миронівського районного суду Київської області від 29.08.2011 у справі №2а/1017/8425/2011 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області провести перерахунок з урахуванням проведених виплат та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону №796-XII у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за період з 06.04.2011. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі провести перерахунок з урахуванням проведених виплат та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію по інвалідності, на підставі статті 50 Закону №796-XII у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 06.04.2011.

У зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 13.09.2023 № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21) ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ із заявою, у якій просила здійснити нарахування та виплату їй пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено статтями 50, 54, Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії.

Листом від 18.11.2023 ГУ ПФУ повідомило позивачці про те, що частиною третьою статті 54 Закону №796-XII із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України від 29.06.2021 №1584-ІХ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які набрали чинності з 01.07.2021, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІ групи інвалідності - 4800,00 грн, а розмір додаткової пенсії для осіб з інвалідністю, зокрема ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, визначений пунктом 13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210), становить 227,76 грн. На підставі наведеного ГУ ПФУ зазначило про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Позивачка повторно звернулась до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796-XII та про перерахунок і виплату додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону №796-XII як це було визначено постановою Миронівського районного суду Київської області від 29.08.2011 у справі №2а/1017/8425/2011.

ГУ ПФУ листом від 08.12.2023 №2800-030203-8/70031 повідомило позивачці, що на виконання постанови Миронівського районного суду Київської області від 29.08.2011 у справі №2а/1017/8425/2011 їй було здійснено перерахунок та виплату пенсії з 06.04.2011. Однак, починаючи з 23.07.2011, у зв`язку зі зміною правового регулювання пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплата їй основної та додаткової пенсії здійснюється в порядку та на умовах визначених, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (далі - постанова №745) та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що умовою виникнення у позивачки права на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 (тобто до 07.07.2021) нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №76-VІІ у відповідність із Конституцією України та цим рішенням, а враховуючи, що на виконання вимог зазначеного рішення Конституційного Суду України Верховна Рада України 29.06.2021 прийняла Закон № 1584-ІХ, яким внесено зміни до Закону №796-ХІІ, в тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи - підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачці в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відсутні.

Суд першої інстанції також вказав на те, що рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 року №7-р(I)/2023 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 50 Закону №796-XII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, у зв`язку з чим ГУ ПФУ законно виплачує додаткову пенсію позивачці як особі з інвалідністю ІІ групи, щодо якої встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, в розмірі визначеному пунктом 13 Порядку №1210.

Стосовно вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь інфляційних витрат у розмірі 1420983,98 та 3% річних у розмірі 220645,63 грн суд першої інстанції зазначив, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовної вимоги про стягнення з відповідача недоплаченої частини пенсії у сумі 1370736,49 грн через протиправне припинення відповідачем у період з 23.07.2011 по 01.02.2024 виплати позивачці, у задоволення якої суд вирішив відмовити.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ДОДАТКОВИХ ПОЯСНЕНЬ

8. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення, зокрема, статті 54 Закону 796-XII та дійшли помилкових висновків стосовно відсутності підстав для здійснення перерахунку їй пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком як особі з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, спричиненого Чорнобильською катастрофою.

В додаткових поясненнях позивачка просить суд під час касаційного перегляду цієї справи врахувати правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, відповідно до якого в правовідносинах, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, норми статті 54 Закону №796-XII підлягають застосуванню в редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» (далі - Закон №230/96-ВР).

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

10. В межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірці підлягає правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо законності дій ГУ ПФУ, пов`язаних із відмовою в нарахуванні та виплаті позивачці пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону №796-XII.

11. Питання визначення розміру пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

12. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №240/1121/24 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 погодився з правовим висновком, наведеним у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 12.05.2024 у справі № 400/12117/21, від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справах №240/590/24, № 240/739/24, від 12.09.2024 у справі №240/1024/24, від 02.10.2024 у справах від №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23, в яких зазначено, що внесеними Законом №1584-IX змінами до статті 54 Закону № 796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, що є свідченням того, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, слід застосувати норми статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

13. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 як особа з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою має право на отримання пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

14. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону №796-XII у редакції, яка передбачає право позивачки на отримання пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо відмови у здійсненні їй перерахунку та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону №796-XII та зобов`язання ГУ ПФУ вчинити відповідні дії підлягають задоволенню.

15. Водночас, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в позовній заяві ОСОБА_1 , з посиланням на статтю 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просила також стягнути з ГУ ПФУ за період з 23.07.2011 по 01.02.2024 інфляційні витрати в розмірі 1420983,98 грн та 3% річних у розмірі 220645,63 грн.

16. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

17. При цьому суд першої інстанції вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на її користь інфляційних витрат у розмірі 1420983,98 та 3% річних у розмірі 220645,63 грн по суті не розглядав, обмежившись лише твердженням, що така вимога як похідна не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що суд відмовив в задоволенні основних вимог та, відповідно, не перевіряв правильність розрахунку сум компенсаційних виплат, наведених в позові та не надавав оцінку можливості застосування цивільного законодавства, зокрема, статті 625 ЦК України до адміністративних правовідносин, пов`язаних з несвоєчасною виплатою пенсії.

18. За приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

20. З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано всіх обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

21. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341 345 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №580/3508/24 скасувати.

Справу №580/3508/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді Л.В. Тацій

С.Г. Стеценко