Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.05.2019 року у справі №810/3680/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа №810/3680/18

адміністративне провадження №К/9901/14258/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (колегія у складі суддів Бєлової Л. В., Безименної Н. В., Кучми А. Ю.)

у справі №810/3680/18

за позовом ОСОБА_1

до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.18.08.2018 до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області.

2. Позивач просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого сільського господарства площею 0,25 га. по АДРЕСА_1 від 27.06.2018 № 1016-ХХVІІ-VІІ;

- зобов'язати Пухівську сільську раду надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,25 га. в АДРЕСА_1, згідно графічного матеріалу, в порядку та спосіб передбачений ст. 118 ЗК України.

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 позовні вимоги задоволено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

5.17.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1. Скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6.24.05.2019 відкрито провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7.31.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до Пухівської сільської ради з клопотанням про надання їй дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого сільського господарства площею 0,25 га. по АДРЕСА_1. До клопотання додано викопіювання з кадастрової карти з бажаним місцем розташування земельної ділянки.

8. Рішенням Пухівської сільської ради від 27.06.2018 № 1016-ХХVІІ-VІІ ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, оскільки зазначена на картографічному матеріалі земельна ділянка згідно Генерального плану села відноситься до земель, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та земель загального користування, які не можуть передаватися у приватну власність громадян та у зв'язку з відсутністю розробленого плану зонування та детального плану територій.

9. Рішенням Пухівської сільської ради від 10.08.2004 вирішено виготовити новий генплан села з урахуванням перспективи його розвитку.

10. Рішенням Пухівської сільської ради від 25.06.2010 затверджено Генеральний план с. Пухівка.

11. Рішенням Пухівської сільської ради від 01.12.2016 надано Пухівській сільській раді дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у комунальну власність земельної ділянки площею 25 га в

АДРЕСА_1. Рішенням Пухівської сільської ради від 05.10.2018 було внесено зміни до рішення від 01.12.2016 в частині уточнення площі земельної ділянки у зв'язку з проведенням інструментального обміру земельної ділянки та із зміною категорії земель.

13. З викопіювання Генерального плану с. Пухівка вбачається, що відображена земельна ділянка має цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Відповідно до Генерального плану с. Пухівка (т. 2,31 розділу 2 підпункт архітектурного планування організацій і об'ємно-просторової композиції пп.2.2.1 громадський центр формується в розвиток існуючого громадського центу по АДРЕСА_1. На схемі викопіювання планування території сільської ради відображені умовні позначення громадського центру (змінено цільове призначення земельної ділянки з громадського центру на призначення для будівництва й обслуговування інших будівель громадської забудови).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позивач вважає, що у наданні дозволу їй відмовлено незаконно, оскільки земельне законодавство не містить такого цільового призначення земель як такі, що використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. Оскільки земельна ділянка, яку просила позивач, не сформована, немає кадастрового номеру, тому вона є вільною. Земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення. Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність плану зонування та детального плану території, а ч. 3 ст. 24 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" не містить заборони в наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою.

15. Відповідач заперечував проти позову на стадії апеляційного розгляду.

Зазначав, що у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачеві відмовлено законно, оскільки земельна ділянка, яку позивач хоче отримати, знаходиться в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1, що згідно з генпланом села призначена для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Земельна ділянка, бажана позивачем до відведення, знаходиться на території, яка запроектована під місце для зупинки автотранспорту біля стадіону, зарезервована генпланом для потреб села.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що зазначена позивачем на графічному матеріалі земельна ділянка згідно з Генеральним планом села відноситься до земель, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та земель загального користування, які не можуть передаватися у приватну власність громадян.

17. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку. Така підстава відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів, передбачена ст. 118 ЗК України та доведена сільською радою, оскільки земельна ділянка, згідно з Генеральним планом села відноситься до земель загального користування.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанцій та вважає, що судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, не з'ясовано обставин справи:

А) суд безпідставно поновив строк на подання відповідачем апеляційної скарги, перебіг якого почався 22.01.2019. Останнім днем для подачі апеляційної скарги було 20.02.2019, проте скаргу подано 22.02.2019;

Б) відповідач не вказав та не надав апеляційному суду пояснень щодо об'єктивних причин, з яких він не надав суду першої інстанції докази, які надав до апеляційної скарги. Посилання відповідача на те, що він не знав про розгляд справи в суді першої інстанції, не був присутнім у судовому засіданні, є безпідставними і не можуть визнаватися судом поважними причинами не надання суду першої інстанції відзиву та доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про час та дату розгляду справи;

В) в суді апеляційної інстанції відповідач посилався на зовсім інші підстави відмови в надані дозволу, а саме, що земельна ділянка, на яку вказує позивач по вул. Набережній в с. Пухівка, зарезервована Генеральним планом та призначена для будівництва й обслуговування інших будівель громадської забудови, що вбачається з викопіювання з Генерального плану. Проте в оскаржуваному рішенні відповідач посилався на те, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка згідно з Генпланом села відноситься до земель, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та земель загального користування, які не можуть передаватись у приватну власність громадян та в зв'язку з відсутністю розробленого плану зонування та детального плану території;

Г) суд не звернув увагу, що йдеться про дві різні ділянки - одна площею 0.25 га з цільовим призначення для особистого селянського господарства, на яку претендувала позивачка, інша - 25 га, яка є вільною. Рішення № 1095-ХХХ-УІІ від
05.10.2018, яке стосується земельної ділянки 25 га скасовано Київським окружним адміністративним судом 26.04.2019 (справа № 320/6221/18).

Д) відповідач не надав рішень про те, що земельна ділянка, на яку вказує позивач, по вул. Набережній, зарезервована Генеральним планом та відноситься для будівництва й обслуговування інших будівель громадської забудови, не надав проекту формування або землеустрою на ділянку площею 0.25 га.

Не кожна земельна ділянка може відноситися до земель загального користування.

Згідно з наказом КМУ від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" до земель загального користування відносяться землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об'єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування. Такого рішення відповідач не приймав.

19. Відзиву на касаційну скаргу не подано.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

21. Предметом спору є відмова органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність для ведення особистого сільського господарства.

Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою було те, що згідно з Генеральним планом села земельна ділянка відноситься до земель, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та земель загального користування.

22. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими доводи сільської ради, що земельна ділянка, яку позивач хоче отримати, знаходиться в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1, та згідно з генпланом села призначена для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Конкретно земельна ділянка, бажана позивачем до відведення, знаходиться на території, яка запроектована під місце для зупинки автотранспорту біля стадіону, зарезервована генпланом для потреб села.

23. Верховний Суд з цим висновком погоджується.

24. Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

25. Відповідно до статті 1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

27. З матеріалів справи, а саме викопіювання Генплану села вбачається, що земельна ділянка площею 0,25 га по АДРЕСА_1, яку позивач хотіла отримати, знаходиться в межах земельної ділянки площею 25 га в АДРЕСА_1. Отже, йдеться не про різні земельні ділянки (0,25 га та 25 га), як вважає скаржник, а про ділянку площею 0,25 га, що знаходиться в межах ділянки площею 25 га.

28. Розпорядником цих земельних ділянок є сільська рада, землі є комунальною власністю. Тому доводи скаржника про те, що відповідач не надав доказів, що земельна ділянка перебуває у власності, є безпідставними.

29. Рішенням Пухівської сільської ради від 01.12.2016 надано Пухівській сільській раді дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у комунальну власність земельної ділянки площею 25 га в АДРЕСА_1. Згодом рішенням від 05.10.2018 було внесено зміни до рішення від 01.12.2016 в частині уточнення площі земельної ділянки у зв'язку з проведенням інструментального обміру земельної ділянки та із зміною категорії земель. Сільською радою прийнято рішення про встановлення цільового призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування інших будівель та споруд. У зв'язку з цим в схемі генерального плану відображено цю земельну ділянку. Також згідно з наданим Генпланом на АДРЕСА_1 заплановано розміщення громадського центру (центр дозвілля, офіси, школа, відкриті площинні спортивні споруди, тощо).

30. Отже, за даними Генерального плану с. Пухів земельна ділянка 0.25 га знаходиться на території, що відноситься до земель, передбачених для будівництва та обслуговування інших будівель та споруд.

31. Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу може бути, зокрема, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації затверджених у встановленому законом порядку.

32. Оскільки на рівні містобудівної документації села передбачено, що земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування інших будівель та споруд, і їх використання з метою ведення особистого селянського господарства, як планував позивач, не відповідає основному призначенню цих земельних ділянок, обґрунтованими є доводи відповідача про невідповідність місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам містобудівної документації, невідповідність намірів її використанням для відведення позивачу положенням містобудівної документації.

33. Суд відхиляє доводи скаржника як безпідставні про те, що відповідач в суді посилався на зовсім інші підстави відмови в надані дозволу, ніж ті, що вказані в оскаржуваному рішення.

34. В оскаржуваному рішенні зазначено, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка згідно з Генпланом села відноситься до земель, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та земель загального користування, які не можуть передаватись у приватну власність громадян та в зв'язку з відсутністю розробленого плану зонування та детального плану території. Відповідач в суді пояснював, що земельна ділянка, на яку вказує позивач, по вул. Набережній в с. Пухівка, зарезервована Генеральним планом та призначена для будівництва й обслуговування інших будівель громадської забудови, що вбачається з викопіювання з Генерального плану.

35. Ці підстави є однаковими та зводяться до того, що спірна ділянка входить до земель загального користування, а тому не може бути відведена.

36. З огляду на вищенаведене, виявивши, що цільове призначення земельної ділянки, яку має намір одержати позивач, не відповідає вимогам Генерального плану, сільська рада мала законні підстави для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам містобудівної документації. Отже, діяла правомірно.

37. Що стосується строку апеляційного оскарження, то ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 залишено апеляційну скарги без руху саме з мотивів недоведення поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження. Однак відповідач обґрунтував поважність причин.

Зокрема, долучено скан-копію конверта, у якому відповідач отримав належним чином завірену копію рішення Київського окружного адміністративного суду від
14.01.2019. При перевірці трек-номера 0113329499102 встановлено, що відправлення вручено відповідачу 21.01.2019. Апеляційну скаргу відповідача зареєстровано судом першої інстанції 22.02.2019 за вх №560/19. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу подано в межах 30-денного строку, встановленого КАС України.

38. Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують і Суд з ними погоджується.

39. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.

40. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб