Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 380/2675/23

адміністративне провадження № К/990/31193/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 (головуючий суддя: Шинкар Т.І., судді: Іщук Л.П., Обрізко І.М.) у справі № 380/2675/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до ГУПФУ у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки доплати, підвищення) та премії, для перерахунку позивачу розміру пенсії із 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити до ГУПФУ у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки доплати, підвищення) та премії, для перерахунку позивачу розміру пенсії із 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 07.04.2023 позов задовольнив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.08.2023 скасував рішення суду першої інстанції та залишив позов без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд апеляційної інстанції, пославшись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, виходив з того, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, у тому числі і про відсутність сформованих довідок, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, починаючи з 1 січня відповідного року, а отже, звернувшись до суду із позовом 11.02.2023 він пропустив шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України, без поважних причин.

Одночасно суд апеляційної інстанції зауважив, що отримання листа від 11.01.2023 у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання довідки.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Скаржник наполягає, що спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та строки перерахунку пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ, а оскільки оскаржувані дії відповідача щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії прямо впливають на можливість отримання ним пенсії у більшому розмірі, застосовування до його позову шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати ним передбачене статтею 51 Закону № 2262-ХІІ право на перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення відповідній категорії військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року у відповідних роках.

Своєю чергою, рішення суду першої інстанції про задоволення позову повністю відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/22, та Верховного Суду у постановах від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 22.09.2022 у справах № 500/3840/21 та № 500/2392/21.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків, встановлених статтею 123 КАС України.

Стверджує, що правовий підхід суду апеляційної інстанції до вирішення цієї справи відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам сторін, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Ключовим правовим питанням, яке підлягає вирішенню в цій справі є питання щодо того, якими правовими нормами потрібно керуватися в аспекті застосування строку звернення до суду у справі із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а саме: положеннями частини другої статті 122 КАС України чи частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Таке питання про те, чи підлягає застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України в справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, вже було предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 відступив від висновків, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у справі, спір у якій виник щодо невидачі компетентним органом довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особі, пенсія якій призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ, та сформував такий правий висновок:

(1) видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ;

(2) згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

(3) тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду;

(4) застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

Колегія суддів у справі, що розглядається, не вбачає правових підстав відступати від такої, оскільки питання перерахунку пенсії залежить від своєчасності та правомірності дій інших державних органів відмінних від пенсійного фонду, діяльність яких позивач не змозі оцінювати без отримання відповідної довідки.

Тож, колегія суддів констатує, що пункт 4 постанови № 704 вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як наслідок, саме з цією датою пов`язується підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а відповідно й право на перерахунок раніше призначених пенсій, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто - автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв`язку із чим у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Натомість, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відтак невиготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі, через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини ІНФОРМАЦІЯ_3 - органу, уповноваженого видати таку довідку, оскільки ставить під сумнів дотримання таким органом принципу «належного врядування».

Таким чином, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, до позову ОСОБА_1 матиме наслідком неможливість реалізації позивачем передбаченого статтею 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Зважаючи на викладене, висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не ґрунтуються на правильному застосування норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, тому є необґрунтованими.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду.

Одночасно з цим, колегія суддів зазначає, що вимога касаційної скарги позивача про скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, оскільки у цій справі апеляційного перегляду по суті не відбулося у зв`язку із залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі № 380/2675/23 скасувати.

Справу № 380/2675/23 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа