Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №820/898/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/898/16

адміністративне провадження №К/9901/7446/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 820/898/16

за позовом ОСОБА_1 до Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, прийняту в складі головуючого судді Мельникова Р. В.,

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Рєзнікової С. С., суддів Старостіна В. В., Бегунца А. О.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просить:

1.1. визнати протиправними рішення відповідача щодо скасування зняття з реєстрації 30 квітня 2015 року ОСОБА_2 разом з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1;

1.2. зобов'язати відповідача скасувати внесені відомості до реєстраційного обліку про реєстрацію ОСОБА_2 разом з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є єдиним власником квартири АДРЕСА_2.12 лютого 2016 року позивачці стало відомо, що відповідачем прийнято рішення про скасування зняття з реєстрації місця проживання її сина ОСОБА_2 разом з неповнолітньою дитиною, які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

3. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував і пояснив, що на момент прийняття спірного рішення, позивач не була власником житла. Підставою скасування рішення про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 разом з його неповнолітньою дитиною стало виявлення відповідачем порушення вимог законодавства при прийнятті рішення про зняття з реєстрації дитини.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Відповідно до відомостей адресної картки дільниці № 14 КП "Жилкомсервіс" за адресою: АДРЕСА_1 місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 зареєстроване було у період з 10 серпня 2007 року по 30 квітня 2015 року, місце проживання ОСОБА_2 - з 13 листопада 2002 року по 30 квітня 2015 року.

5. Підставою для зняття з реєстраційного обліку громадянина ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 стала особиста заява ОСОБА_2 про зняття з реєстраційного обліку, яку 29 квітня 2015 року подано до Центру надання адміністративних послуг Київського району м. Харкова.

6.09 лютого 2016 року до відповідача надійшло звернення громадянки ОСОБА_4 щодо скасування зняття з реєстраційного обліку її малолітньої дитини ОСОБА_3,2007 року народження, за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим керівником територіального підрозділу було надано розпорядження щодо проведення перевірки підстав зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3

7. Відповідно до висновку відповідача від 12 лютого 2016 року за результатами проведення перевірки підстав зняття з реєстрації ОСОБА_2 разом з малолітньою донькою ОСОБА_3 вирішено скасувати рішення про зняття з реєстрації 30 квітня 2015 року місця проживання особи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3.

7.1. Підставою скасування рішення наведено те, що таке зняття з реєстрації здійснено з порушенням вимог законодавства, а саме: у заяві про зняття з реєстрації малолітньої дитини ОСОБА_3 не надано згоду на зняття з реєстрації матір'ю дитини.

8. Позивачем 12 лютого 2016 року та 13 лютого 2016 року було подано заяви до відповідача з вимогою не проводити жодних дій щодо реєстрації місця проживання будь-яких осіб без дозволу власника.

9. Крім того, 12 лютого 2016 року та 13 лютого 2016 року ОСОБА_2 до відповідача подано заяви, у яких він заперечував у задоволенні звернення ОСОБА_4 від 09 лютого 2016 року щодо скасування зняття реєстрації їхньої малолітньої дитини.

10. Листами відповідача від 23 лютого 2016 року №14/1884 та № 14/1885, відповідно, ОСОБА_1 роз'яснено підстави реєстрації осіб, а ОСОБА_2 повідомлено про скасування зняття з реєстрації 30 квітня 2015 року його місця проживання.

11.18 вересня 2015 року на підставі договору дарування ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла в дар належну ОСОБА_2 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 - а, загальною площею 64,4 кв. м, жилою площею 41,2 кв. м.

12.02 квітня 2016 року, згідно з висновком відповідача, на підставі звернення ОСОБА_1 як нового власника квартири, вирішено зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 шляхом внесення відомостей про зняття з реєстрації місця проживання до картки реєстрації особи; направити талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні на громадянина ОСОБА_2 до відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

13. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності спірного рішення, оскільки на виконання вимог Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22 листопада 2012 року № 1077 (далі - Порядок № 1077), відповідачем самостійно виявлено порушення, допущені при знятті з реєстрації місця проживання неповнолітньою дитини, та усунуто їх шляхом скасування відповідного рішення.

ІV. Касаційне оскарження

15.04 липня 2016 року, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвали нове рішення про задоволення позовних вимог. В уточненій касаційній скарзі, поданій до Вищого адміністративного суду України 25 липня 2016 року, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду.

16. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що вона є власником квартири, а отже, може сама вирішувати, хто може обмежувати її право власності. Позивач доводить, що судами не враховано висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 16 січня 2012 року (справа № 6-57цс11) та від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15), згідно з якими у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власності.

17. За доводами позивача неврахування відповідних висновків Верховного Суду України є порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме вимог частини 2 статті 161, статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

18. Обґрунтовуючи помилковість застосування норм матеріального права, позивач посилається на вимоги статей 16, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, окремі положення Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, Порядку № 1077, Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405/2011, але виключно шляхом їх цитування.

19. У запереченнях на касаційну скаргу представник відповідача спростовує її доводи, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

20.26 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 820/898/16 (суддя-доповідач - Головчук С. В. ).

21.09 серпня 2016 року справа № 820/898/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

22.23 січня 2018 року справу № 820/898/16 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач - Шарапа В. М. )

23.21 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 809/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.

М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 червня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді - Кашпур О. В., Радишевська О. Р.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

25. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Згідно з частиною 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV

30.1. Згідно з частиною першою статті 2 громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

30.2. Частиною першою статті 6 передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

30.3. Відповідно до частини шостої статті 7 зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

31. Порядок № 1077

31.1. Пунктом 3.1 розділу ІІІ установлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником.

31.2. Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про зняття з реєстрації місця проживання особисто. За заявою особи зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.

31.3. Відповідно до вимог пункту 3.3 розділу ІІІ у разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання.

31.4. На підставі пункту 7.1 розділу VІІ реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

31.5. Пунктом 7.2 розділу VІІ визначено, що у разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальний орган ДМС) для здійснення контролю.

31.6. Згідно з пунктом 7.5 розділу VІІ відомості про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи вносяться до карток реєстрації особи, адресних карток та паспортного документа шляхом внесення запису "скасовано" на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства (штамп реєстрації місця проживання, або штамп реєстрації місця перебування, або штамп зняття з реєстрації місця проживання).

ІV. Позиція Верховного Суду

32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

33. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

35. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що відповідачем за наслідком перевірки заяви матері - ОСОБА_4 проведено перевірку правомірності зняття з реєстраційного обліку її малолітньої дитини ОСОБА_3,2007 року народження, за адресою:

АДРЕСА_4. Під час проведення перевірки відповідачем виявлено, що зняття з реєстраційного обліку малолітньої дитини ОСОБА_3 здійснено на підставі заяви її батька ОСОБА_2, яка не містила згоди на зняття з реєстрації матір'ю дитини, що є обов'язковим.

37. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач на виконання вимог пунктів 7.1 та 7.2 розділу VІІ Порядку № 1077, встановивши факт проведення зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи з порушенням вимог законодавства, на підставі відповідного висновку правомірно скасував відповідне рішення.

38. З цих же самих підстав суди попередніх інстанції обґрунтовано не застосували до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 16 січня 2012 року (справа № 6-57цс11) та від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

39. Верховний Суд зазначає, що у цій справі правовідносини не містять ознак спору про цивільне право, право володіння та користування квартирою, в якій було зареєстровано неповнолітню дитину, належало її батькові - ОСОБА_2, який подав заяву про зняття його та доньки з реєстраційного обліку без дотримання вимог чинного законодавства.

40. Відсутність спору про право у цій справі є підставою для незастосування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 337/2535/2017.

41. Отже, Верховний Суд констатує, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

VІІ. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду та категорію справи судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року в справі № 820/898/16 залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська