ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2019 року

Київ

справа №825/69/17

адміністративне провадження №К/9901/24473/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Бевзенка В.М.,

під час попереднього розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, начальника Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України Шавлака Олександра В`ячеславовича про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року (суддя Д`яков В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючої судді - Бужак Н.П., суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.),

установив:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Чернігівська митниця ДФС), начальника Чернігівської митниці ДФС Шавлака О.В., в якому просив: визнати протиправним та скасувати накази від 8 грудня 2016 року №676-о, від 23 грудня 2016 року №698-о в частині звільнення позивача з державної служби з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту «Нові Яриловичі»; поновити позивача на посаді та стягнути на його користь з Чернігівської митниці ДФС середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняті ними рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник стверджує, що матеріали справи не містять доказів порушення ним вимог посадової інструкції при здійсненні митного контролю та митних формальностей щодо транспортного засобу РЕUGEOТ 206 д.р.н. НОМЕР_1 , що переміщувався через митний кордон України. Вважає, що відповідач та суди попередніх інстанцій безпідставно кваліфікували дії позивача на підставі Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII в розрізі інциденту, який мав місце 1 квітня 2016 року, оскільки такий не був чинним на момент вчинення означених дій. Зауважує, що ні акт службового розслідування, ні оскаржуваний наказ не містять належних обґрунтувань із посиланням на докази, які б свідчили про перевищення позивачем службових повноважень або їх використання в неправомірних інтересах інших осіб. Також стверджує, що він не був належним чином повідомлений про дату й час апеляційного розгляду справи, внаслідок чого був позбавлений можливості ефективно здійснити захист своїх порушених прав в суді.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідачі просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін як законні й обґрунтовані.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ОСОБА_1 проходив державну службу на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС.

Наказом начальника Чернігівської митниці ДФС від 7 жовтня 2016 року № 445 було призначено службове розслідування з метою встановлення можливих порушень законодавства України з питань державної митної справи в діях посадових осіб автомобільних пунктів пропуску, за результатами якого дисциплінарною комісією Чернігівської митниці ДФС оформлено висновок від 6 грудня 2016 року.

Службовим розслідуванням встановлено 2 епізоди (факти) неправомірного видалення ОСОБА_1 інформації з автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», а саме: 1 квітня 2016 року та 16 червня 2016 року. Водночас, оскільки з моменту вчинення дисциплінарного проступку, що мав місце 1 квітня 2016 року, минуло більше шести місяців, дисциплінарна комісія надавала оцінку лише діям, вчиненим позивачем 16 червня 2016 року.

Згідно з висновком службового розслідування, 16 червня 2016 року головним державним інспектором Сватком Г.В. видалено запис про переміщення автомобіля РЕUGEOТ 206, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , Істамбул , паспорт НОМЕР_2 ) та внесено новий запис щодо переміщення зазначеного транспортного засобу. При цьому, ОСОБА_1 було змінено перевізника на іншого: громадянина США ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_3 ), який під час ввезення транспортного засобу не знаходився у транспортному засобі та у зоні митного контролю.

Отже, службовим розслідуванням встановлено факт внесення позивачем недостовірних відомостей до програмно-інформаційних комплексів, чим, на переконання дисциплінарної комісії, позивач перевищив повноваження (щодо видалення інформації) та використав повноваження в неправомірних особистих інтересах громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Наказом начальника Чернігівської митниці ДФС від 8 грудня 2016 року № 676-о до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби в перший день виходу на роботу після тимчасової непрацездатності.

На підставі подання дисциплінарної комісії від 6 грудня 2016 року та наказу Чернігівської митниці ДФС від 8 грудня 2016 року № 676-о, 23 грудня 2016 року начальником Чернігівської митниці ДФС винесено наказ № 698-о, яким звільнено ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС з 26 грудня 2016 року, за перевищення службових повноважень та використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб, відповідно до підпунктів 7 та 9 частини другої статті 65, частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу».

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувані накази прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Згідно з частиною першою статті 1, пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VII (далі - Закон № 889-VII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 65 Закон № 889-VII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною другою статті 65 Закону № 889-VII визначено перелік дисциплінарних проступків, серед яких: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення (пункт 7); використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (пункт 9).

Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889-VII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною п`ятою 5 статті 66 Закону № 889-VII обумовлено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону (…).

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 318 Митного кодексу України, яка регламентує загальні принципи здійснення митного контролю, митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 затверджено Типову технологічну схему здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон (далі - Типова технологічна схема).

Ця Типова технологічна схема визначає послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України (далі - автомобільні транспортні засоби і товари), у пунктах пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон.

Пунктом 2 Типової технологічної схеми обумовлено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками.

Відповідно до пункту 16 Типової технологічної схеми за результатами митного контролю митні органи приймають одне з таких рішень: про проведення митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до вимог законодавства і заявленого митного режиму та надання дозволу на їх пропуск через митний кордон України; про пропуск або відмову в пропуску та митному оформленні автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України та повернення їх на територію суміжної держави; про затримання автомобільних транспортних засобів і товарів для передачі на склад митного органу для зберігання.

Згідно з пунктом 20 Типової технологічної схеми за наявності обґрунтованих причин посадова особа митного органу на будь-якому етапі митного контролю може відмовити в митному оформленні чи пропуску автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон. У цьому разі митний орган зобов`язаний видати заінтересованій особі картку відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні товарів і транспортних засобів комерційного призначення (із зазначенням причини) в порядку, встановленому Мінфіном.

Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС, посаду якого обіймав ОСОБА_1 , зазначена посадова особа, серед іншого: визначає за результатами застосування системи управління ризиками, форми та обсяги митного контролю у конкретних випадках переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійснює аналітично-пошукову роботу, спрямовану на виявлення потенційних порушень законодавства з питань державної митної справи; опрацьовує дані програмно-інформаційних комплексів ДФС для здійснення аналізу митного оформлення товарів з метою виявлення способів і механізмів переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та інших предметів через митний кордон України з порушенням законодавства України з питань держаної митної справи; виявляє митні оформлення, що здійснюються з можливим порушенням законодавства України з питань державної митної справи.

Судами встановлено, що 16 червня 2016 року о 13:39:44 ОСОБА_1 . створено запис у пункті пропуску «Славутич-Комарин» про переміщення транспортного засобу РЕUGEOТ 206, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія - громадянки ОСОБА_5 ( Туреччина ). Зазначений запис вилучено 16 червня 2016 року о 13:40:53 та 16 червня 2016 року о 14.27 год. ОСОБА_1 внесено новий запис щодо переміщення зазначеного транспортного засобу та змінено перевізника на громадянина США ОСОБА_7 . При цьому, при створенні вилученого запису спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), і було встановлено, що у громадянки Туреччини Чайір Бурджу вже є наявний автомобіль, який завезений на територію України та не вивезений, а саме: РЕUGEOТ 206, д.р.н. НОМЕР_4 , дата ввезення - 19 грудня 2015 року.

У поясненнях, відібраних під час службового розслідування, ОСОБА_1 зазначив, що громадянка ОСОБА_5 вже має невивезений автомобіль, тому митне оформлення тимчасового ввозу на територію України вказаного автомобіля було здійснене на громадянина США ОСОБА_8 .

Разом з тим, відповідно до інформації, яка міститься у Єдиній автоматизованій інформаційній системі, транспортний засіб РЕUGEOТ 206, д.р.н. НОМЕР_1 , 16 червня 2016 року о 13.09 год. вивезено громадянином України ОСОБА_9 із пасажиром.

На додаток до вказаного, відділом внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Чернігівській області здійснено запит (лист від 16 листопада 2016 року) до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області стосовно того, яким чином здійснювався 16 червня 2016 року перетин пункту пропуску, а також про час та період перебування в зоні прикордонного контролю, зокрема таких осіб: гр. ОСОБА_5 ( Туреччина , Істамбул , паспорт НОМЕР_5 ); гр. ОСОБА_10 АДРЕСА_1 Йорк , паспорт НОМЕР_6 ); гр. ОСОБА_12 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 ).

ГУ НП в Чернігівській області у листі від 17 листопада 2016 року про результати перевірки осіб за міжвідомчою підсистемою «Аркан-МВС» надала наступну інформацію стосовно факту перетину державного кордону України: гр. ОСОБА_9 , 16 ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 05.33 год. в`їхав через пункт пропуску «Славутич» на автомобілі д.н.з НОМЕР_1 , цього ж дня о 13.13 год. виїхав через пункт пропуску «Славутич» на автомобілі д.н.з НОМЕР_1 , а також о 13.32 год. в`їхав через пункт пропуску «Славутич» на автомобілі д.н.з НОМЕР_1 . При цьому, інформація щодо гр. ОСОБА_5 в підсистемі «Аркан-МВС» відсутня. Перевірка відносно гр. ОСОБА_4 не проводилася, у зв`язку з відсутністю повної дати народження особи.

Також, 2 листопада 2016 року Чернігівською митницею ДФС здійснено запит до Департаменту боротьби з митними правопорушеннями ДФС щодо переміщення через митний кордон України (напрямок «в`їзд в Україну») транспортного засобу РЕUGEOТ 206, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_13 .

Листом від 8 листопада 2016 року ДФС України повідомила, що за інформацією про факти перетину державного кордону України транспортними засобами, отриманої з системи «Аркан», транспортний засіб РЕUGEOТ 206, д.р.н. НОМЕР_1 , 16 червня 2016 року о 05.32 год. в`їхав на територію України через пункт пропуску «Нові Яриловичі» (водій ОСОБА_12 ), 16 червня 2016 року о 13.11 год. транспортний засіб виїхав через пункт пропуску «Славутич» (інформація про водія та пасажирів, які знаходились у транспортному засобі - ОСОБА_12 , ОСОБА_5 ) та 16 червня 2016 року о 13.32 год. (з тим же водієм та пасажиром) в`їхав через пункт пропуску «Славутич». Інформація щодо знаходження у зазначеному транспортному засобі громадянина США ОСОБА_4 відсутня.

Листом від 30 листопада 2016 року ГУ НП України в Чернігівській області повідомило ГУ ДФС у Чернігівській області (на запит останнього від 28 листопада 2016 року), що згідно з результатами перевірки осіб за міжвідомчою підсистемою «Аркан-МВС» Мемдухоглу Селамуллах 16 червня 2016 року о 14.10 год. виїхав з території України через пункт пропуску «Славутич» та цього ж дня о 14.34 год. через пункт пропуску «Славутич» в`їхав на авто.

Враховуючи викладені обставини, суди дійшли висновку, що позивачем було порушено вимоги пункту 20 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, а саме: замість видалення інформації, позивачу необхідно було оформити карту відмови у пропуску транспортного засобу та скасувати інформацію про пропуск, оскільки у гр. Туреччини ОСОБА_5 вже був у наявності на території України невивезений транспортний засіб РЕUGEOТ д.р.н. НОМЕР_8 .

Крім того, як встановили суди, позивачем було безпідставно внесено інформацію щодо особи, яка під час ввезення транспортного засобу у ньому не знаходилась (гр. США ОСОБА_7 ).

Отже, як встановили суди, головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного посту «Нові Яриловичі» ОСОБА_1 неналежно виконано положення чинного законодавства, вимоги посадової інструкції в частині визначення обсягу та відповідної форми митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, та внесення до програмно-інформаційних комплексів достовірної інформації.

Факт неналежного здійснення митного контролю та митних формальностей щодо транспортного засобу, який переміщувався через митний кордон України 16 червня 2016 року, знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій. Такі дії позивача кваліфіковані відповідачем як перевищення службових повноважень, а також як використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що є дисциплінарним проступком.

Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність звільнення позивача з посади та відсутність правових підстав до скасування оскаржуваних у цій справі наказів.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно керувались положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, є необґрунтованими. Так, враховуючи, що Закон №889-VIII набрав чинності 1 травня 2016 року, а підставою до звільнення позивача були події, які мали місце 16 червня 2016 року, суди обґрунтовано застосували до спірних правовідносин положення означеного Закону.

Решта доводів касаційної скарги щодо обставин звільнення позивача з посади висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що, однак, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Стосовно посилань позивача на те, що він не був належним чином повідомлений про дату й час апеляційного розгляду справи, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, про дату, час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу, вказану в адміністративному позові як адресу фактичного проживання. Водночас, з незалежних від суду причин адресований позивачу конверт із поштовим відправленням повернувся на адресу суду з відміткою «за незапитом». Інформації щодо зміни адреси листування у встановленому законом порядку позивач до суду апеляційної інстанції не подавав.

Згідно з частиною одинадцятою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла станом на час апеляційного розгляду справи) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, в апеляційного суду були обґрунтовані підстави вважати, що апелянт належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Крім того, такі процесуальні дії суду не призвели до прийняття неправомірного рішення у справі.

Таким чином, судами не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства

України, Верховний Суд

постановив :

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

В.М. Бевзенко