Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.04.2019 року у справі №826/6996/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 826/6996/15

адміністративне провадження № К/9901/44634/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/6996/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Актабанк», третя особа - ПАТ «Актабанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Беспалов О. О., Грибан І. О., Парінов А. Б.) від 22 червня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Актабанк» (далі - уповноважена особа), третя особа - ПАТ «Актабанк», в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Приходько Ю. В. і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відносно не включення в Перелік вкладників і Загальний реєстр вкладників інформації та даних щодо депозитного вкладу та нарахованих процентів за договором «Банківська класика» № В15-17097/Т/630304 від 06 серпня 2014 року вкладника ПАТ «Актабанк» ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідатора, в частині не включення до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, вкладника банку ОСОБА_2 за депозитним вкладом та нарахованими процентами згідно з договором «Банківська класика» № В15-17097/Т/630304 від 06 серпня 2014 року та Фонду, в частині нездійснення виплати відповідного відшкодування в межах гарантованої суми;

- зобов'язати Ліквідатора вчинити дії щодо включення вкладника банку ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та розраховуються виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, а саме вкладу в сумі 128600,00 грн. та нарахованих відсотків у сумі 1927,00 грн.;

- зобов'язати Фонд вчинити дії щодо виплати вкладнику ОСОБА_2 вищезазначеного відшкодування в межах гарантованої суми в розмірі вкладу в сумі 128600,00 грн. та нарахованих відсотків у сумі 1927,00 грн.;

- притягнути Ліквідатора до відповідальності за порушення порядку складання та подання відомостей до Фонду згідно з чинним законодавством України.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вкладником ПАТ «Актабанк» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько Юлії Вікторівни щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Договору банківського вкладу «Банківська класика» № В15-17097/Т/630304 від 06 серпня 2014 року.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Приходько Юлію Вікторівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «АктаБанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 24,36 грн.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року задоволено апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Куліша Віктора Миколайовича.

Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року залишено без змін.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 24 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року залишити в силі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 22 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 826/6996/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

12. Станом на 10 квітня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ «Актабанк» (банк) укладено договір банківського вкладу «Банківська класика» від 06 серпня 2014 року № В15-17097/Т/630304, за яким банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 128600,00 гривень на строк до 06 вересня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

14. Згідно меморіального ордеру № 167916 від 06 серпня 2014 року на вкладний рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 128600,00 грн.

15. На підставі постанови Правління Національного банку України від 16 вересня 2014 року № 576 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Актабанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 вересня 2014 року № 90 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Актабанк», згідно з яким з 17 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Актабанк»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Актабанк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Приходько Ю. В.

16. Постановою Правління Національного банку України від 15 січня 2015 року № 19 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Актабанк».

17. Згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду від 16 січня 2015 року № 6 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Актабанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 16 січня 2015 року та призначено Приходько Ю. В. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку строком на 1 рік з 16 січня 2015 року по 15 січня 2016 року.

18. 26 листопада 2014 р. листом за № 5225 уповноважена особа Фонду надіслала Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перелік вкладників, кошти яких підлягають тимчасовому блокуванню ,в якому зазначена позивач.

19. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що судом не виявлено, а відповідачами не доведено, що договір банківського вкладу «Банківська класика» № В15-17097/Т/630304 від 06 серпня 2014 року, має ознаки нікчемного правочину неплатоспроможного банку, що перелічені у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», наприклад, що у зв'язку із укладанням вказаного договору третя особа стала неплатоспроможною або позивач та банк є пов'язаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства. Крім того, уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, які передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452.

21. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідачами не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу «Банківська класика» № В15-17097/Т/630304 від 06 серпня 2014 року, матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.

22. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_2 в Перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та про зобов'язання уповноваженої особи Фонду надати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Актабанк» за рахунок Фонду.

23. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Щодо наявності у позивача порушених прав на стадії ліквідації банку, апеляційний суд зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. З огляду на дану норму, колегія суддів дійшла висновку, що строк перевірки правочинів на нікчемність обмежується ліквідацією банку.

24. Зважаючи на те, що станом на дату ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення ліквідація банку завершена не була, у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про наявність у позивача порушеного права щодо недотримання відповідачем строку перевірки спірного правочину. Отже, не надаючи оцінки наявності у позивача права на відшкодування вкладу за рахунок Фонду, апеляційний суд прийняв доводи апеляційної скарги в частині дотримання процедури перевірки правочинів апелянтом та передчасності позовних вимог позивача в якості належних, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

26. Зокрема, скаржник зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону № 4452-VI, вкладом є також кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника, отже позивач є вкладником та має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Також скаржник зазначив, що доказів на підтвердження нікчемності договорів банківського вкладу (їх спрямованості на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою не надано, а також не наведено які пільги або переваги отримав саме позивач. Крім того, договір банківського вкладу укладений, а кошти перераховані на рахунок позивача, до запровадження тимчасової адміністрації банку. ОСОБА_2, як клієнт банківської установи, не вчинила жодних дій, які мають наслідком позбавлення її майна, належного їй на праві приватної власності.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

28. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

29. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

30. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

31. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

32. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

33. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Актабанк» договір банківського вкладу від 06 серпня 2014 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 128600,00 грн., отже, у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.

38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 06 серпня 2014 року, тобто до початку віднесення ПАТ «Актабанк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (16 вересня 2014 року).

39. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Актабанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

40. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

41. Також, колегія суддів зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI.

42. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до ст. 78 КАС України є обов'язковими для адміністративних судів.

43. Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

44. Колегія суддів звертає увагу, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

45. З приводу посилань відповідачів на те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення», колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про тимчасове блокування рахунку позивача, уповноважена особа не посилалася на вказані обставини, а відтак такі доводи у відповідності до положень ч. 2 ст. 77 КАС України не беруться судом до уваги.

46. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (включити до переліку вкладників) щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Актабанк» за рахунок Фонду.

47. Згідно ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

48. Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року підлягає скасуванню, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб