Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 160/1129/23

адміністративне провадження № К/990/31481/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І. В.,

суддів - Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/1129/23

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Полтаварибгосп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Прокопчук Т. С., Шлай А. В., Кругового О. О.) від 29 серпня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 23 січня 2023 року Приватне акціонерне товариство «Полтаварибгосп» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 7652636/00476748 від 16 листопада 2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 24 жовтня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 7652641/00476748 від 16 листопада 2022 року, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 27 жовтня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 7652650/00476748 від 16 листопада 2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 26 жовтня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 8026204/00476748 від 04 січня 2023 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 26 листопада 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 8026223/00476748 від 04 січня 2023 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 6 від 26 листопада 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 8026245/00476748 від 04 січня 2023 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 від 29 листопада 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 8026266/00476748 від 04 січня 2023 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 7 від 30 листопада 2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 24 жовтня 2022 року, № 3 від 26 жовтня 2022 року, № 5 від 26 листопада 2022 року, № 6 від 26 листопада 2022 року, № 8 від 29 листопада 2022 року, № 7 від 30 листопада 2022 року та розрахунок коригування № 1 від 27 жовтня 2022 року.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року позов задоволено.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року витребувано матеріали справи із Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

8. 13 червня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно надіслало апеляційну скаргу.

9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року витребувано матеріали справи із Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

10. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 295 КАС України та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

11. На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником було надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на відсутність коштів для сплати судового збору при первинній подачі апеляційної скарги та на введення в Україні воєнного стану. Крім того, скаржник зауважував, що первинну апеляційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, однак через несплату судового збору її було повернуто.

12. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

13. Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

15. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

16. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

18. Так, апеляційний суд зауважив, що скаржником не було надано жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк.

19. Також апеляційний суд зазначив про те, що скаржник мав право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області службових обов`язків не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

19.1 Крім того, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

21. Скаржник зазначає про те, що первинну апеляційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, однак її було повернуто через несплату судового збору.

21.1 Водночас зауважує, що саме через несприятливе фінансове становище (блокування рахунків, їх арешт за невиконання рішень про стягнення коштів) Головне управління ДПС у Дніпропетровській області було позбавлене можливості належним чином та своєчасно виконати вимоги суду щодо сплати судового збору.

22. Також скаржник наголошує на тому, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

24. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

25. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

26. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

27. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

29. З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

30. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

31. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

32. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

33. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

34. Також слід зазначити про те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

35. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

36. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

37. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

38. Установлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року було прийнято в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження).

39. З первинною апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду апеляційної інстанції 14 квітня 2023 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

40. Водночас ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не надано документ про сплату судового збору.

41. 13 червня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно надіслало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.

42. Однак апеляційний суд дійшов висновку про те, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

43. З такими висновками апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не погоджується, оскільки вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

44. Верховний Суд також зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника, відповідно до вимог статті 169 КАС України, права на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

45. У цьому випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому, пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

46. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

47. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

48. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

49. Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

50. Оскільки у цій справі порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року скасувати, а справу № 160/1129/23 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді Н. Є. Блажівська

І. Л. Желтобрюх