Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.08.2019 року у справі №826/303/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №826/303/16

адміністративне провадження №К/9901/17131/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/303/16

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року (прийняту у складі судді Іщука І.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Межевича М.В., суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.),

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати відповідача подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Радикал Банк».

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є вкладником ПАТ «Радикал Банк» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому відповідачем безпідставно не включено її до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 22 червня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» подати додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частини вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 551,21 грн. присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк».

4. Рішення мотивоване тим, що під час розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено поважних причин, з яких позивача не було включено до Переліку вкладників, внаслідок чого суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 14 червня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛБАНК» Савельєвої Анни Миколаївни задовольнити частково.

Змінити пункт п`ятий резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року, виклавши його у наступній редакції:

«Судові витрати у сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн 21 коп присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України».

В решті рішення суду залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції було правильно вирішено справу, проте помилково стягнуто судовий збір з посадової особи суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року в частині розподілу судових витрат слід змінити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 06 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року.

9. 25 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

10. 06 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11.06.2019 №685/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. 19.02.2015 між ОСОБА_1 як клієнтом та ПАТ «Радикал Банк» як банком було укладено Договір банківського рахунку №16219/П-1-980.

Згідно із пунктом 1.1 зазначеного договору, банк, керуючись Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України №49 від 12.11.2003 року (зі змінами та доповненнями), відкриває Клієнту поточний рахунок у гривні № НОМЕР_2 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування на умовах та у порядку, визначених чинним законодавством України (в тому числі і нормативно-правовими актами Національного банку України), внутрішніми нормативними актами Банку та цим Договором.

Відповідно квитанції №9411 від 09.07.2015 позивачем було внесено готівку у касу у загальному розмірі 200 000 грн з призначенням платежу: «Поповнення поточного рахунку власними коштами».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», згідно з яким з 10.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК».

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 184 від 08 жовтня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» до 09 листопада 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвої Анни Миколаївни до 09 листопада 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09 листопада 2015 року № 769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДИКАЛ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 09 листопада 2015 року № 203 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДИКАЛ БАНК», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвій Анні Миколаївні на два роки з 10 листопада 2015 року до 09 листопада 2017 року включно.

Позивач 16.11.2015 звернулась до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» із заявою про включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування за банківським вкладом.

Листом №3608 від 18.11.2015 уповноваженою особою Фонду повідомлено позивачу, що в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», транзакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку власними коштами» на суму 200 000 грн, дата вчинення транзакції 09.07.2015, час вчинення транзакції 12:13 - є нікчемним правочином.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

За визначенням статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно частин 1, 2 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 ЦК України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

У повідомленні №3608 від 18 листопада 2015 року Уповноважена особа як на підставу нікчемності правочину, а саме транзакції ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку власними коштами» на суму 200 000 грн, посилається на пункти 1, 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду не зазначено, які майнові зобов`язання прийняв на себе банк без встановлення обов`язку контрагента, не вказано на причинно-наслідковий зв`язок між такими зобов`язаннями та настанням неплатоспроможності банку, тобто не доведено нікчемність вказаної транзакції на підставі пунктів 1, 2 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Радикал Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

Таким чином, посилання на нікчемність вказаної транзакції на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є необґрунтованим.

Також Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для адміністративних судів.

Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу чи здійснення транзакції щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

Таким чином, посилання відповідача на наявність кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Радикал Банк» кримінального правопорушення, за відсутності вироку суду, не може бути підставою для порушення права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач уклала з ПАТ «Радикал Банк» договір банківського рахунку від 19 лютого 2015 року №16219/П-1-980 та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 200 000 грн.

Зарахування коштів на рахунок відбулись 09 липня 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (10 липня 2015 року).

Таким чином, з матеріалів справи убачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Радикал Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду, на що правильно вказали суди попередніх інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Також судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

15. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

16. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції у незміненій частині та судом апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

17. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у незміненій частині та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №826/303/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій