Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа №804/11847/14

адміністративне провадження №К/9901/28268/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 (суддя Лозицька І.О.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 (судді Прокопчук Т.С., Божко Л.А., Лукманова О.М.)

у справі № 804/11847/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Картсервіс Плюс») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просило суд визнати протиправними дії та скасувати рішення ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 25564/10/04-63-18-03 від 17.07.2014 щодо невизнання податковою звітністю поданої ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» декларації з ПДВ за червень 2014 року та зобов'язати ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийняти її з додатками датою фактичного отримання, а саме: 14.07.2014 року; зобов'язати ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська відобразити показники даної податкової декларації в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС»; зобов'язати ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною відмову ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, викладену у листі №25564/10/04-63-18-03 від 17.07.2014 щодо невизнання податковою звітністю подану ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» декларацію з ПДВ за червень 2014 року та зобов'язано прийняти її відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день фактичного отримання, а саме 14.07.2014; зобов`язано ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відобразити показники даної податкової декларації в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС», стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 73,08 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що на дату подання декларації з ПДВ за червень 2014 року підприємство ТОВ «Картсервіс Плюс» було відсутнє у реєстрі платників податку на додану вартість, що стало підставою для невизнання поданої платником податку декларації податкової звітністю.

Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» 10.07.2014 засобами поштового зв'язку направило до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року, яка отримана відповідачем 14.07.2014.

Листом № 25564/10/04-63-18-03 від 17.07.2014 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відмовило позивачу у прийнятті зазначеної податкової декларації у зв'язку з тим, що на дату її подання ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» відсутнє в реєстрі платників ПДВ.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 у справі № 804/708/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 позовні вимоги ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська задоволені частково: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 151/28-041 від 15.11.2013 про анулювання реєстрації як платника ПДВ ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС».

Відтак після набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Таке рішення податкового органу не може створювати будь-яких правових наслідків для платника податку. Протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття контролюючим органом рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Отже, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо відсутності підстав для відмови у визнанні податкової декларації податковою звітністю платника податку, в зв'язку з відсутністю позивача в реєстрі платників ПДВ. Інших доводів, які б свідчили про можливі порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи недотримання норм процесуального права, касаційна скарга не містить.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 у справі № 804/11847/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно