Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №821/1393/16

адміністративне провадження №К/9901/31019/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року (суддя - Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року (судді: Зуєва Л.Є. (головуючий), Шевчук О.А., Федусик А.Г.) у справі №821/1393/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 вересня 2016 року №0004561405 та № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_3 зазначив про порушення порядку проведення фактичних перевірок, у зв'язку з чим відсутні правові наслідки такої. Крім того, позивач посилається на відсутність порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності у перевіряємий період.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, задоволено адміністративний позов частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2016 року №0004571405 та №0004561405 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1 600,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача витрати на сплату судового збору у сумі 551,15 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недоведеність контролюючим органом факту порушення позивачем вимог законодавства у частині реалізації товарів (вино "Приморське" алк. більше 16 % об.), які не відображені в обліку товарних запасів за місцем реалізації, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Крім того, судами встановлено, що продаж алкогольних напоїв на розлив в ПЕТ-пляшки є різновидом роздрібної торгівлі та не відноситься до продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, а отже не підлягає ліцензуванню.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі.

У доводах касаційної скарги відповідач обмежується цитуванням окремих положень норм матеріального права, посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій обставинам справи, натомість доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права не наводить.

ФОП ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог законодавства.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що уповноваженою особою контролюючого органу проведено фактичну перевірку торгівельного кіоску з продажу вина, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, про що складено акт від 26 серпня 2016 року №329/21/22/РРО/НОМЕР_2, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (проведено розрахункову операцію з продажу алкогольних напоїв на суму 40,00 грн без застосування РРО);

- пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (реалізація товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем реалізації - в наявності товар: вино "Приморське" червоне у ємності 10 л, на який відсутні первинні документи (накладні, чеки, товарно-транспортні накладні, тощо). Вартість вказаного товару за цінами реалізації складає 800,00 грн (10 л. х 80 грн/л);

- статті 11 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (продаж алкогольних напоїв, не маркованих марками акцизного податку - розлив вина "Приморське" відбувається з дерев'яної бочки об'ємом 10 л, марка АП на якій відсутня);

- статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії);

- статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, який не має статусу суб'єкта громадського харчування (ресторанного господарства).

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2016 року №0004561405, яким до позивача застосовано штрафні санкції розмірі 1 601,00 грн та №0004571405, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 40 800,00 грн.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Положеннями статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, виробництво і торгівлю пивом, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

З аналізу наведених норм вбачається, що для продажу зазначеної категорії вин ліцензія не вимагається і дія Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не поширюється.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що реалізація вина "Приморське" алк. більше 16 % об. у кіоску, в якому здійснює господарську діяльність позивач є припущенням ревізора, яке спростовується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів посвідченнями про якість продукції, товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, які свідчать про відсутність вказаного товару у товарообігу позивача.

Застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" можливе лише за умови встановлення та доведення складу правопорушення, а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії. Відтак, склад правопорушення є наявним у разі сукупності ознак - відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт збуту такої продукції, зафіксований у порядку визначеному діючим законодавством.

Надаючи оцінку вказаним положенням законодавства, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки відповідач не зміг довести належними та допустимими доказами факт реалізації товару (вино "Приморське" алк. більше 16 % об.). При цьому, такий факт спростовується належними доказами, що наявні в матеріалах справи, наданими позивачем.

Оскільки нарахування штрафних санкцій за реалізацію товарів без наявності ліцензії та які не відображені в обліку товарних запасів за місцем реалізації, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка пов'язано виключно з реалізацією вина "Приморське" алк. більше 16 % об., факт якого не знайшов свого підтвердження при здійсненні судового розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо протиправності застосування до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі №821/1393/16 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі №821/1393/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду