Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №820/5578/16

касаційне провадження №К/9901/39660/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2017 (суддя Присяжнюк О.В.) у справі № 820/5578/16 за позовом Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Публічного акціонерного товариства «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» про стягнення податкового боргу.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18.11.2016 позов задовольнив. Стягнув з Публічного акціонерного товариства «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 3465464,17грн.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2016 розстрочив Публічному акціонерному товариству «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 в адміністративній справі № 820/5578/16 шляхом присудження до виплати боргу в сумі 3465164,17грн. протягом п'яти років, починаючи з січня 2017 року - в сумі 57796,17грн., з лютого 2017 року по грудень 2021 року - в сумі 57752грн. щомісячно, зі сплатою до 25 числа кожного поточного місяця.

Харківський апеляційний адміністративний суду ухвалою від 23.06.2017 відмовив Київській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016.

Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 12.07.2017 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2017 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України, абзацу 3 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції).

Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що податковий орган був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору в межах встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження, у зв'язку з обмеженими асигнуваннями з державного бюджету. Крім того, наголошував на тому, що пропуск строку апеляційного оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 є незначним.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18.11.2016 позов задовольнив. Стягнув з Публічного акціонерного товариства «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 3465464,17грн.

Публічне акціонерне товариство «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» звернулося до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2016.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2016 за результатами розгляду вказаної заяви в порядку письмового провадження задовольнив її та розстрочив Публічному акціонерному товариству «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 в адміністративній справі №820/5578/16 шляхом присудження до виплати боргу в сумі 3465164,17грн. протягом п'яти років, починаючи з січня 2017 року - в сумі 57796,17грн., з лютого 2017 року по грудень 2021 року - в сумі 57752грн. щомісячно, зі сплатою до 25 числа кожного поточного місяця.

У відповідності до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 6100221994910 копію вказаної ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 було отримано позивачем 29.12.2017.

Враховуючи викладене, останній день для подання апеляційної скарги в межах встановленого частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції) строку був день із датою 03.01.2017.

Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала 22.05.2017 апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016, тобто поза межами встановленого частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) строку апеляційного оскарження. В апеляційній скарзі позивачем порушено питання про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якого податковий орган посилається на те, що дізнався про факт неоскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 лише після інвентаризації справ.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.05.2017 визнав наведені підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними та залишив апеляційну скаргу без руху на підставі абзацу першого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали), запропонувавши у тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній обґрунтування інших підстав пропуску цього строку.

Визнаючи підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції керувався тим, що організація трудової діяльності податкового органу не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на виконання вимог ухвали від 29.05.2017 надала суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування підстав поважності пропуску строку апеляційного оскарження позивач посилався на обмежене фінансування з державного бюджету, що позбавило можливості звернутися з апеляційною скаргою у строк, встановлений законом.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 23.06.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали), оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними.

Визнаючи підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відсутність належного фінансування особи, яка утримується за рахунок державного бюджету, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на те, що вказані позивачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження. При цьому суд касаційної інстанції керується таким.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) встановлено строки апеляційного оскарження судових рішень суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, учасники справи, які не погоджуються із судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскаржити в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк, або, у разі об'єктивних перешкод для цього, з моменту усунення таких перешкод.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення судом апеляційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі №820/5578/16 фінансування з Державного бюджету України, з моменту виникнення права на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту четвертого статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував вказані норми процесуального права.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області без задоволення, а оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2017 у справі № 820/5578/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк