ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2019 року

Київ

справа №804/4498/18

адміністративне провадження №К/9901/62538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів -Рибачука А.І., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (суддя Ільков В.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року (колегія суддів: Лукманова О.М., Божко Л.А., Шальєва В.А.) у справі № 804/4498/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсійних виплат, зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії за минулий час,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсійних виплат за минулий час, а саме за період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй, належної пенсії за минулий час, а саме з моменту припинення її виплати, тобто з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року; зобов`язати подати у місячний строк з дати набрання судом рішення законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до ст. 382 КАС України; вирішити питання щодо стягнення понесених судових витрат.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року по справі № 804/4498/18 змінено, виключивши з мотивувальної частини висновок про те, що за умов чинності рішення Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради № 2752 від 03.04.2017 року про скасування довідки № 14280/9/71 від 20.02.2015 року про взяття на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції ОСОБА_2 , відсутні підстави для виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що неотримання сум пенсії за минулий період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року сталось з вини Пенсійного фонду, тому така виплата повинна бути проведена та пенсія за минулий час відповідачем у якого вона знаходиться на обліку з січня 2018 року та який з 01.01.2018 року виплачує пенсію як внутрішньо переміщеній особі. Вказує, що дії відповідача по не виплаті пенсії за минулий час є порушенням її права на отримання своєї пенсії. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Оскільки виплата пенсії була відновлення з 01.01.2018 року тому необхідно виплатити й пенсію за той період коли така виплата не проводилась.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Пенсійним фондом України, ОСОБА_3 є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

Встановлено, що ОСОБА_2 переїхала до м. Павлограда Дніпропетровської області та була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, про що видано довідку №0000455282 від 11.01.2018 року.

22.03.2018 ОСОБА_2 звернулась до УПФУ м. Павлограда Дніпропетровської області із заявою про надання інформації про причини невиплати пенсії з 01.04.2017 та чи приймались рішення про зупинення виплати пенсії.

Листом від 30.03.2018 за № М4478-15 Павлоградський відділ обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомив про те, що після звернення 12.01.2018 та за результатом розгляду Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради від 15.02.2018 з 01.01.2018 прийнято рішення про відновлення (призначення) виплати пенсії, рішенням комісії не призначено виплату заборгованості за період з 01.04.2017 по 31.12.2017.

04.05.2018 у представник ОСОБА_2 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з адвокатським запитом, просив повідомити з якого часу на обліку у Головному управлінні перебуває ОСОБА_2 та з яких причин їй не виплачено суму пенсії з 01.04.2017 по 31.12.2017.

Листом від 16.05.2018 № 514/04.2109 Павлоградський відділ обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомив представника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_2 лише 12.01.2018 звернулась до управління з заявою про запит пенсійної справи у зв`язку з зміною місця реєстрації, оскільки вона є внутрішньо переміщеною особою пенсія призначена та виплачується з 01.01.2018.

Також 04.05.2018 представник ОСОБА_2 звернувся до Селидовського об`єднаного УПФУ Донецької області з адвокатським запитом, в якому просив повідомити з якого часу на обліку перебувала ОСОБА_2 , чи здійснювалось призначення, подовження, нарахування, виплата пенсії, з якої причини припинено виплату пенсії з 01.04.2017.

Листом від 18.05.2018 № 63/6-01-01-08 Селидовське об`єднане УПФУ Донецької області повідомлено представника ОСОБА_2 про те, що виплата пенсії їй була припинена з 01.04.2017, оскільки рішенням начальника УСЗН Селидівської міської ради було скасовано довідку ОСОБА_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №14280191171 від 20.02.2015. Згідно запиту, 25.01.2018 пенсійну справу було направлено до Павлоградського об`єднаного УПФУ Дніпропетровської області, за інформацією про виплату пенсії рекомендовано звернутись до пенсійного фонду, який виплачує пенсію.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення № 920 від 24.03.2017 УПФУ в м. Селідове Донецької області, з 01.01.2017 ОСОБА_2 призупинено виплату пенсії у зв`язку з тривалою відсутністю внутрішньо переміщеною особою за місцем проживання та одержання інформації про скасування довідки.

Відповідно до рішення № 1686 від 04.04.2017 Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, припинено ОСОБА_2 соціальні виплати з 01.04.2017.

Рішенням № 2838 від 25.04.2017 УПФУ в м. Селідове Донецької області, з 01.05.2017 ОСОБА_2 припинено виплату пенсії.

Таким чином, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 до 01.04.2017 перебувала на обліку та отримувала пенсію за віком у УПФУ в м. Селідове Донецької області як внутрішньо переміщена особа. Після скасування довідки від 20.02.2015 № 1428019171 рішенням УПФУ в м. Селідове Донецької області з 01.04.2017 було призупинено виплату пенсії. Отримавши нову довідку (№0000455282 від 11.01.2018 року) про те, що ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою, 11.01.2018 звернулась для отримання пенсії до Павлоградського об`єднаного УПФУ Дніпропетровської області, рішенням якого від 15.02.2018 року було відновлено виплату пенсії з 01.01.2018.

Спірним питанням залишилося право позивача та наявність чи відсутність у відповідача обов`язку виплатити пенсію позивачу за період з 01.04.2017 по 31.12.2017.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачені підстави для припинення та поновлення виплати пенсій, зокрема, може бути припинено виплату пенсії, в інших випадках, передбачених законодавством, такою підставою може бути скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Виплату пенсії з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року позивачу було припинено у зв`язку з наявною інформацією про скасування довідки про взяття ОСОБА_2 на облік як внутрішньо переміщеної особи. Після отримання нової довідки, виплату пенсії було поновлено. Соціальні виплати припиняються у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, що і було здійснено УПФУ в м. Селідове Донецької області. Суд першої інстанції вказував, що ОСОБА_2 перебувала на обліку у УПФУ в м. Селідове Донецької області як внутрішньо переміщена особа отримувала пенсію, з 01.01.2018 року отримує пенсію у відповідача, який виплачує її у зв`язку з постановленням на облік як внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання м. Павлоград Дніпропетровської області.

Апеляційний суд, змінюючи в частині мотивів судове рішення, вказав на відсутність причинного зв`язку щодо права позивача на отримання пенсії з умовою чинності рішення Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради № 2752 від 03.04.2017 року про скасування довідки № 14280/9/71 від 20.02.2015 року. Проте погодився з висновками суду першої інстанції щодо того, що оскільки позивач до 01.01.2018 не знаходилася на обліку у відповідача, останній не може бути належним відповідачем у справі, оскільки виплату пенсії зупинено Селидівським ОУПФ.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Право на пенсійне забезпечення, що є безпосереднім предметом спору, гарантується статтею 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до ст. 2, ст. 5, ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Кабінет Міністрів України: координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

У статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Судами вірно зазначено про пріоритетність застосування вимоги ст.49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому скасування довідки про взяття на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території не є підставою для припинення пенсії позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдови за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів у межах своєї влади та відповідно до міжнародного права для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.

Згідно п. 4, 5 Порядку соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виплата пенсії, продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на обліку у якому перебуває особа.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання пенсії за період з 01.04.2017 по 31.12.2017, та провести виплату їй має орган Пенсійного фонду, в якому вона знаходиться на обліку на час звернення, та в якому знаходиться її пенсійна справа, тобто ГУПФУ в Дніпропетровській області.

Проте колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ГУПФУ в Дніпропетровській області не допущено протиправної бездіяльності щодо невиплати позивачу пенсії за період з 01.04.2017 по 31.12.2017, оскільки до 01.01.2018 року позивач не перебувала на обліку у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплати пенсії за період з 01.04.2017 по 31.12.2017.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро) нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за період з 01.04.2017 по 31.12.2017.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді В.М. Кравчук

А.І. Рибачук