Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №826/5719/15

касаційне провадження №К/9901/8302/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2015 (головуючий суддя Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 (головуючий суддя Карпушова О.В., судді: Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі №826/5719/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланіста» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланіста» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланіста» до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених законодавством; визнати протиправними дії відповідача щодо подальшого проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланіста» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з з ТОВ «Компанія «Кароліт», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» за липень 2014 року та з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», ТОВ «Компанія «Діоніс-Груп» за період серпень, вересень 2014 року з моменту отримання повідомлення про пошкодження документів; зобов'язати відповідача вилучити із відповідних електронних інформаційних баз, включаючи АІС «Податковий блок» та інтегрованих карток платника податків інформацію та коригування, внесені на підставі акта перевірки від 23.01.2015 №76/26-53-22-05-21/37935999, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланіста» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Кароліт», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» за липень 2014 року та з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», ТОВ «Компанія «Діоніс-Груп» за період серпень, вересень 2014 року, та відновити дані, самостійно задекларовані позивачем.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланіста» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Кароліт», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» за липень 2014 року та з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», ТОВ «Компанія «Діоніс-Груп» за період серпень, вересень 2014 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіста» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень та серпень 2014 року. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 71 та 72, пункту 73.2 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 13.01.2015 №29 «Щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки» згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ланіста» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Кароліт», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» за липень 2014 року та з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», ТОВ «Компанія «Діоніс-Груп» за період серпень, вересень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, а саме відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товару у ТОВ «Компанія «Кароліт», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД», ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», ТОВ «Компанія «Діоніс-Груп» та по операціях з продажу вказаного товару підприємцю-покупцю - ПрАТ «Київстар».

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.01.2015 №76/26-53-22-05-21/37935999. На підставі вказаного акту відповідач податкові повідомлення-рішення не приймав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що відповідачем проведено перевірку за відсутності правових підстав для цього, що у свою чергую виключає обґрунтованість внесення податковим органом змін до баз даних на підставі такої перевірки.

Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 75 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Ланіста» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Кароліт», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» за липень 2014 року та з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», ТОВ «Компанія «Діоніс-Груп» за період серпень, вересень 2014 року.

Позивачем наказ про призначення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Ланіста» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Кароліт», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» за липень 2014 року та з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», ТОВ «Компанія «Діоніс-Груп» за період серпень, вересень 2014 року не оскаржувався. Обставин справи, які б свідчили про недопуск позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення виїзної перевірки судами не встановлено.

В той же час, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Таким чином, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен як найбільш повно відповідати меті (цілі) задля досягнення якої був направлений позов.

У даній справі слід врахувати і те, що перевірка позивача проведена у період з 13.01.2015 по 17.01.2015, а Товариство до суду звернулося з позовом про оскарження дій контролюючого органу при проведенні відповідної перевірки 30.03.2015, коли дії податкового органу щодо проведення перевірки були завершені та визнання їх протиправними не призведе до захисту прав позивача.

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Статтею 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З аналізу наведених норм права вбачається, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення відповідного податкового контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин, в даному випадку дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової виїзної перевірки позивача, не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог є необґрунтованим.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 у справі №826/5719/15 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланіста» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Кароліт», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» за липень 2014 року та з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», ТОВ «Компанія «Діоніс-Груп» за період серпень, вересень 2014 року; зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіста» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень та серпень 2014 року - скасувати.

Прийняти у цій частині нове рішення , яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В решті позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 у справі №826/5719/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду