Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

м. Київ

справа №242/3404/17

провадження №К/9901/2690/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 19.09.2017 (головуючий суддя Владимирська І.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.) у справі №242/3404/17 за позовом ОСОБА_2 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила: визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії; зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 на рахунок, відкритий у ПАТ «Альфа-Банк»; допустити негайне виконання постанови в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

2. Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 19.09.2017 позов задоволено: визнано неправомірною бездіяльність Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії за її заявою від 23.05.2017; зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити нарахування виплати належної ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника (ІПН НОМЕР_1, рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_2 ПАТ «Альфа-Банк») відповідно до її заяви; допущено негайне виконання постанови суду у межах суми платежу за один місяць.

3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково: визнано протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_2 з 1 березня 2016 року; зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 1 березня 2016 року на рахунок в Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк»; допущено негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

4. У поданій касаційній скарзі Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до копії посвідчення серія АГ №912805 ОСОБА_2 з 01.01.2004 призначено пенсію по втраті годувальника.

6. Позивач знаходилась на обліку в Костянтинівському об'єднананому управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

7. 23.05.2017 ОСОБА_2 звернулась до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про запит пенсійної справи та виплату пенсії.

8. З 01.08.2017 позивача взято на облік в Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області на підставі електронного макету пенсійної справи.

9. 01.08.2017 позивач звернулась до відповідача з заявою щодо роз'яснення причин невиплати пенсії.

10. Листом від 04.08.2017 №5289/02 Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області роз'яснено позивачу, що відповідно до ст.8 постанови Кабінету міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» зі змінами відповідно постанови Кабінету Міністрів від 08.06.2016 № 352 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі відсутності обставин, що спричинили переміщення. При цьому «статус» внутрішньо переміщеної особи не втрачається автоматично. Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено виключний перелік підстав для скасування дії довідки, до яких не відноситься факт зміни місця реєстрації («прописки»). Таким чином, внутрішньо переміщена особа не втрачає свого «статусу» з підстав зміни місця реєстрації. Водночас, дана особа, має право за власним бажанням подати заяву до УСЗН про відмову від довідки ВПЛ. Враховуючи вищезазначене, для поновлення виплати пенсії та визначення статусу громадянам, які раніше проживали на території непідконтрольній український владі, але на даний час зареєструвалися для постійного місця проживання на території, яка підпорядковується Селидівській міській раді, необхідно надати до управління довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення

11. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати їй пенсії незаконним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснюючі нарахування та виплату належної позивачу ОСОБА_2 пенсії за місцем реєстрації фактично обмежує її конституційне право на соціальне забезпечення. Суд звернув увагу, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання.

13. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача, які полягають у невиплаті позивачу пенсії.

14. Проте, оскільки позивач в позовній заяві не зазначила, з якої дати необхідно поновити виплату пенсії, і ця обставини не встановлена судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача поновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника з 01.03.2016 (дата припинення виплати пенсії).

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та ряду постанов Кабінету Міністрів України.

16. На переконання Пенсійного органу, соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

17. ОСОБА_2 довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не отримала, а відтак її звернення до Пенсійного органу із заявою про поновлення виплати пенсії було передчасним.

18. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подала.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

20. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

21. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

22. Відповідно до абз. 2 п. 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207 (далі - Правила), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України.

23. Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання (абз .2 п.4 Правил).

24. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 22.05.2017 позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений запис про реєстрацію внесений уповноваженим органом у встановленому законом порядку.

25. Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

26. Аналіз положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

27. Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання.

28. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, від 18.02.2016 №136, від 01.10.2014 № 509, від 05.11.2014 № 637, оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою.

29. Верховний Суд звертає увагу, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, вже були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

30. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

31. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

32. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

34. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

35. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

36. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345, 350 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення, а постанову Селидівського міського суду Донецької області від 19.09.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у справі № 242/3404/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб