Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 815/3522/17

адміністративне провадження № К/9901/47025/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Гриціва М. І., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/3522/17

за позовом ОСОБА_2 до Державної пенітенціарної служби України, третя особа - Пенсійний фонд України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Яковлєва О. В., Танасогло Т. М., Запорожана Д. В.) від 06 лютого 2018 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної пенітенціарної служби України, третя особа - Пенсійний фонд України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення Пенсійному фонду України в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» про підстави перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції;

- зобов'язати Державну пенітенціарну службу України повідомити у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» про підстави перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2; скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року; постановлено у справі ухвалу, якою адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційний адміністративний суд від 06 лютого 2018 року, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити адміністративний позов.

5. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

7. Станом на 05 вересня 2018 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач - ОСОБА_2 25 травня 2011 року звільнений з органів Державної пенітенціарної служби та з 26 травня 2011 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

9. 22 квітня 2017 року позивач звернувся із запитом до Державної пенітенціарної служби України щодо отримання інформації стосовно повідомлення Пенсійного фонду України про підстави проведення перерахунку його пенсії.

10. Листом від 30 травня 2017 року № 5/1-1128-Тл/2-17 Державна пенітенціарна служба України повідомила позивача про те, що з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294» до Пенсійного фонду України комісією з ліквідації Державної пенітенціарної служби України направлено лист від 09 лютого 2017 року № 4/4-367-Тл/2-17 стосовно інформування підпорядкованих територіальних органів Пенсійного фонду України про зміну з 01 січня 2017 року посадових окладів особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та необхідності проведення перерахунку пенсій колишнім працівникам /а. с. 11/.

11. Листом від 21 червня 2017 року № 5/1-1278-7.01/2-17 Державна пенітенціарна служба України а повторне звернення позивача від 07 червня 2017 року повідомила його, що в комісії з ліквідації ДПтС України відсутня інформація щодо інформування ДПтС України Пенсійного фонду України про прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», оскільки особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України умови грошового забезпечення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294, зміни до якої внесено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1036.

12. Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку його пенсії, у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача повідомити у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», зазначив, що відповідачем в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вчинено дії щодо повідомлення Пенсійного фонду України про необхідність проведення перерахунку пенсій пенсіонерам Державної кримінально-виконавчої служби України, розміри посадових окладів яким були змінені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294».

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд першої інстанцій зазначив, що вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу для деяких інших осіб».

15. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи адміністративний позов без розгляду, дійшов висновку про пропуск позивачем строку, встановленого ст. 99, 100 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення судом першої інстанції) та ст. 123, 240 КАС України (в редакції з 15 грудня 2017 року), для звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених права, оскільки пенсія є періодичною виплатою, яку позивач отримував щомісячно, а, отже, знав про розмір відповідних виплат, крім того, нормативно-правові акти в України є загальнодоступним та оприлюднюється у встановленому порядку.

16. Судом апеляційної інстанції зазначено, що предметом спору у даній справі є перевірка допущеної Державною пенітенціарною службою України бездіяльності щодо повідомлення пенсійного органу про підстави перерахунку пенсії позивача у п'ятиденний строк після прийняття постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

17. Проте, позивачем у липні 2017 року оскаржено бездіяльність суб'єкта владних повноважень, допущену на його думку у листопаді 2015 року, тобто із суттєвим пропуском встановлено 6-місячного строку звернення до суду.

18. Позивачем не зазначено об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від його волевиявлення або пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили його можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом, у встановлений процесуальним законодавством строк.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- 27 червня 2017 року ним отримано лист Державної пенітенціарної служби України від 21 червня 2017 року № 5/1-1278-7.01/217, з якого він дізнався про порушення свого права на перерахунок призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ;

- 30 червня 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом, а тому строк звернення до суду ним не порушений;

- не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції у тому, що «пенсія є періодичною виплатою, яку позивач отримав щомісячно, а отже знав про розмір відповідних виплат, крім того нормативно-правові акти в Україні є загальнодоступними та оприлюднюються у встановленому порядку», оскільки про порушення своїх прав дізнався саме з листа Державної пенітенціарної служби України від 21 червня 2017 року № 5/1-1278-7.01/217.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з наступного.

21. Відповідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

22. Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення судом першої інстанції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

23. Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення судом першої інстанції) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Згідно з ч. 1, 2 ст. 100 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

25. Отже, вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

26. Слід також зазначити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення» від 15 липня 2015 року, який набрав законної сили з 01 січня 2016 року, статтю 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено частиною третьою такого змісту: «Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком».

27. Отже, КАС України містить загальні норми, якими врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

28. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що до даної категорії справ слід застосувати положення спеціального закону, а саме Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

29. Крім того, позивач з адміністративним позовом звернувся до суду 30 червня 2017 року, після отримання відповіді від Державної пенітенціарної служби України від 21 червня 2017 року № 5/1-1278-7.01/217 на його звернення. Отже, позивачем не пропущено строк звернення до суду.

30. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

31. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

32. За таких обставин ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 242, 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 815/3522/17 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя М. І. Гриців

Суддя О. П. Стародуб