Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2018 року

Київ

справа №810/384/17

адміністративне провадження №К/9901/18928/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/384/17

за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, Житлово-будівельного кооперативу "Нектарний" про скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду, прийняту 24 січня 2017 року у складі судді Лиски І.Г. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Вівдиченко Т.Р., суддів: Собківа Я.М., Сорочко Є.О.,

в с т а н о в и в :

23 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Нектарний», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Приватного акціонерного товариства «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан», Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, в якому просив: - визнати незаконними зміни до Статуту житлово-будівельного кооперативу «Нектарний» та скасувати їх реєстрацію проведену 14 квітня 2015 року; - визнати незаконною та скасувати Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 21 січня 2015 року № КС 14315021040; - визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Обухівської міської ради № 137 від 02 лютого 2015 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, позовну заяву залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечень проти касаційної скарги не надано.

Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивачем оскаржуються рішення відповідачів за січень-квітень 2015 року. При цьому, про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався ще в 2015 році, що підтверджується його неодноразовими зверненнями в березні та червні 2015 року до Державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського МРУЮ, в липні 2015 року до органів прокуратури, а в листопаді 2015 року до поліції.

При цьому, в грудні 2016 року позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2016 року у справі № 810/4481/16 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач послався на те, що з 2013 року по червень 2016 року він був вимушений переховуватись від переслідувань в Росії.

Разом з тим, позивачем не заперечується, що про порушення своїх прав він дізнався ще в березні 2015 року, що підтверджується його зверненнями в березні та червні 2015 року до Державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського МРУЮ, в липні 2015 року до органів прокуратури, а в листопаді 2015 року до поліції. Отже, позивач знав про порушення своїх прав ще в 2015 році.

Перебування позивача з 2013 року по червень 2016 року в Росії не унеможливлювало звернення до суду з позовом, зокрема, шляхом направлення поштовим зв'язком чи через представника. Про фактичну наявність такої можливості свідчить, зокрема, те, що протягом 2015 року позивач неодноразово звертався до суб'єктів владних повноважень зі зверненнями.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що станом на липень 2016 року для нього предмету спору не існувало, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року в іншій справі спірні рішення були скасовані. Проте, 02 листопада 2016 року Вищий адміністративний суд України скасував зазначене рішення суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим оскаржені рішення відповідачів відновили чинність, що зумовило необхідність звернення із позовом.

Вказані доводи позивача не свідчать про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду, оскільки, як зазначалось, він дізнався про порушення своїх прав ще в 2015 році, але не обґрунтував наявність об'єктивних перешкод оскаржити спірні рішення відповідачів у період їх чинності, тобто до прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року.

Жодних інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з березня 2015 року по теперішній час, тобто понад 1 рік та 10 місяців, позивачем в позовній заяві не наведено.

Враховуючи, що наявності правових підстав для поновлення пропущеного строку не встановлено, суд дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі №810/384/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду