Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №826/1808/17

адміністративне провадження №К/9901/46856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року у складі судді Арсірія Р.О. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів Кобаля М.І., Епель О.В., Карпушової О.В. у справі № 826/1808/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі) в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо повернення переплати з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн., зобов'язати відповідача подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн, що обліковується на рахунку бюджету за кодом платежу 11020600, на рахунок банку № 3520300006 (МФО 351005).

20 грудня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність податкового органу щодо складення висновку про повернення Товариству надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн, зобов'язав відповідача підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення Товариству надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що контролюючим органом протиправно не складено відповідний висновок про повернення надмірно сплачених платежів з відповідного бюджету та не подано його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

02 квітня 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга податкового органу мотивована тим, що в адміністративному позові не зазначено про дату виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми податку на прибуток і не надано доказів на підтвердження того, що з дня виникнення такої суми не пройшло 1095 днів. За висновком податкового органу позивач не має права на повернення суми надміру сплаченого податку на прибуток в частині коштів, що були сплачені позивачем поза межами 1095-ти денного граничного строку від моменту подання заяви до контролюючого органу про повернення. Заявник касаційної скарги також зауважив, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств.

16 травня 2018 року від Товариства на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Приватне акціонерне товариство «УкрСиббанк» як великий платник податків до 16 вересня 2016 року перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, починаючи з 16 вересня 2016 року Товариство знаходиться на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

Станом на 10 березня 2016 року за результатами подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік у Товариства виникла переплата з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн, що обліковується на рахунку бюджету за кодом платежу 11020600.

Листом від 28 березня 2016 року №11-42/9844 на адресу податкового органу Товариством направлено заяву про повернення переплати з податку на прибуток на рахунок Товариства, на яку отримано лист-відповідь №87/10/28-09-43-20 від 08 квітня 2016 року, що інформацію щодо погодження повернення з бюджету переплати направлено на адресу Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби України. Відповідь від податкового органу не отримано.

Листом від 08 вересня 2016 року №11-42/28372 на адресу податкового органу Товариством вдруге направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО, на яку отримано лист-відповідь №522/10/28-09-07- 02-41 від 21 вересня 2016 року про передачу Товариства на облік до Офісу великих платників податків, у зв'язку з чим заяву залишено без виконання.

Листом від 22 вересня 2016 року №11-42/29362 на адресу Офісу великих платників податків Товариством направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО. Відповідь на лист не отримано.

Листом від 09 грудня 2016 року №11-42/33621 на адресу Офісу великих платників податків Товариством вдруге направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО, на яку отримано лист-відповідь №13210/10/28-10-43-01-18 від 21 грудня 2016 року, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств та враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально-важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, запропоновано позивачу розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування в наступних звітних податкових періодах.

Судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що факт наявної переплати Товариством з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн не є спірним, відповідач під час судового розгляду не заперечував щодо наявності зазначеної вище переплати та її розміру.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного суду виходить з наступного.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку. Наявність боргу перед бюджетом, судами попередніх інстанції не встановлена.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем за результатами отриманої заяви Товариства не вжито заходів та не вчинено дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, а тому їх висновок про наявність у спірному випадку підстав для зобов'язання податкового органу їх вчинити ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи заявника касаційної скарги щодо невстановлення дати виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми податку на прибуток і не надання доказів на підтвердження того, що з дня виникнення такої суми не пройшло 1095 днів спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, а також підтверджено самим відповідачем у касаційній скарзі, зокрема, що переплата виникла внаслідок подання 29 лютого 2016 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, в якій задекларовано «-» 8 235 410 грн. Зазначена сума відображена в рядку 16.1 Додатка ЗП до декларації та виникла внаслідок нарахування суми щомісячного авансового внеску з податку на прибуток у 2015 році.

Оскільки позивач вперше звернувся до податкового органу з заявою про повернення надміру сплачених сум податку 28 березня 2016 року, тобто в межах строку 1095 днів, доводи заявника касаційної скарги є неприйнятними.

Суд зауважує, що в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме відповідач зобов'язаний надавати суду докази правомірності своїх дій щодо відмови у складанні висновку про повернення позивачу надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 826/1808/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер