Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №826/5965/16

адміністративне провадження №К/9901/32257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними матеріалами касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» (далі - ТОВ) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року (судді Кобилянський К.М., Мазур А.С., Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (судді Бєлова Л.В., Безименна Н.В., Желтобрюх І.Л.) у справі за позовом ТОВ до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономіки), третя особа - Служба безпеки України (далі - СБУ), про визнання незаконним та скасування наказу в частині, -

встановив:

У квітні 2016 року ТОВ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому просило визнати незаконним та скасувати наказ Мінекономіки від 03 грудня 2015 року № 1593 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасове обмеження зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) до ТОВ (рядок 1 Переліку суб'єктів ЗЕД України, до яких застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення ЗЕД, що є додатком до вказаного наказу).

31 жовтня 2016 року СБУ звернулася із клопотанням про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № П/800/162/16 за позовом ТОВ до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 в частині введення в дію позиції 98 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) від 02 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 21 листопада 2016 року задовольнив клопотання СБУ, зупинив провадження в адміністративній справі № 826/5965/16 до набрання законної сили рішенням у справі № П/800/162/16 та зобов'язав сторони у 10-денний строк повідомити суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження в адміністративній справі № 826/5965/16.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 грудня 2016 року це рішення суду залишив без змін.

ТОВ не погодилося із цими рішення і подало касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи для подовження розгляду до суду першої інстанції.

У відзивах на касаційну скаргу Мінекономіки та СБУ просять відмовити у її задоволенні та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Аналогічна норма міститься і в статті 236 КАС нової редакції.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Підстава для зупинення провадження у справі виникає у процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

З судових рішень вбачається, що на момент вирішення питання про зупинення провадження у справі, в провадженні Вищого адміністративного суду України перебуває на розгляді справа № П/800/162/16 за позовом ТОВ до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 в частині введення в дію позиції 98 додатку 2 до рішення РНБО від 02 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ № 549).

Позивач підтвердив факт оскарження Указу № 549 в адміністративній справі № П/800/162/16 у Вищому адміністративному суді України.

Згідно з доводами Мінекономіки оскаржуваний наказ був прийнятий на підставі статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та подань СБУ.

Самі подання СБУ складені з метою недопущення створення загрози національній економічній безпеці України та реалізації затверджених Указом № 549 санкцій.

Враховуючи встановлені судами обставини, а саме, предметом оскарження у цій справі (№ 826/5965/16) є наказ відповідача, прийнятий на підставі подань СБУ, які так само складені на виконання Указу № 549, колегія суддів погоджуються з тим, що рішення, яке буде ухвалене за результатами оскарження такого Указу, впливає на розгляд справи № 826/5965/16 та унеможливлює її розгляд до набрання законної сили рішенням Вищого адміністративного суду України у справі № П/800/162/16.

У зв'язку з цим треба визнати, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Судження та міркування скаржника не спростовують правильності правових висновків судів, внаслідок чого його касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко