Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №813/1573/18

адміністративне провадження №К/9901/52140/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (судді: С.М. Кузьмич (головуючий), Р.М. Гулид, В.З. Улицький) у справі № 813/1573/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тір-Буд 1» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Львівській області) звернулось до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тір-Буд 1» (далі - відповідач, ТОВ «Тір-Буд 1») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Тір-Буд 1» застосованого на підставі рішення керівника ГУ ДФС у Львівській області від 20.04.2018 № 14605/10/13-01-14-12.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року ГУ ДФС у Львівській області відмовлено у відкритті провадження за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Тір-Буд 1» на підставі пункту 2 частини четвертої статті 283 (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції).

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року та прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Тір-Буд 1».

4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року ГУ ДФС у Львівській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції). Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідно до положень статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали про залишення заяви без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ГУ ДФС у Львівській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «Тір-Буд 1».

6. У касаційній скарзі ГУ ДФС у Львівській області посилається на те, що контролюючий орган в апеляційному порядку оскаржував не ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року про залишення заяви контролюючого органу без руху, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі, про що чітко зазначено в апеляційній скарзі та доданій до неї копії відповідного рішення суду першої інстанції.

7. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

9.1. Стаття 294.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;

2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншого суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) затвердження умов примирення сторін;

9) призначення експертизи;

10) визначення розміру судових витрат;

11) зупинення провадження у справі;

12) залишення позову (заяви) без розгляду;

13) закриття провадження у справі;

14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;

15) відмови ухвалити додаткове рішення;

16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення;

17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення;

20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення;

22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

23) окрема ухвала;

24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;

25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу;

26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження;

27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

9.2. Пункт 1 частини першої статті 299.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у Львівській області 24 квітня 2018 року була подана апеляційна скарга на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року про відмову у відкритті провадження за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Тір-Буд 1» із доданою до неї копією вказаного рішення суду першої інстанції. Проте, суд апеляційної інстанції перевіривши апеляційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області помилково прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року) на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року про залишення заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Тір-Буд 1» без руху. Таким чином, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Львівській області на рішення суду першої інстанції, яке контролюючим органом не оскаржувалось.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11. Враховуючи статтю 294 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

12. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

13. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 813/1573/18 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду