Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 540/7297/21

адміністративне провадження № К/990/24350/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М. В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року (головуючий суддя - Коваль М.П., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)

у справі № 540/7297/21

за позовом ОСОБА_2

до Херсонської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Херсонської обласної державної адміністрації, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Херсонської обласної державної адміністрації «Про ОСОБА_2 » від 18 жовтня 2021 року № 275-ОС;

- зобов`язати Херсонську обласну державну адміністрацію поновити позивача з 18 жовтня 2021 року на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період з 18 жовтня 2021 року по дату постановлення судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01 вересня 2017 року працює на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації та є державним службовцем, однак 18 жовтня 2021 наказом № 275-ОС її звільнено з цієї посади згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), а саме скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

3. Позивач не погоджується із цим наказом та вважає його незаконним та прийнятим із порушенням норм права, оскільки посада, яку вона займає (начальник юридичного управління) не скорочувалась, як і кількість працівників юридичного управління. Крім того, у штатному розписі станом на дату повідомлення позивача про вивільнення була наявна посада, яку займала ОСОБА_2 - начальника юридичного управління.

4. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Херсонської обласної державної адміністрації «Про ОСОБА_2 » від 18 жовтня 2021 року № 275-ОС;

- поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації з 19 жовтня 2021 року;

- стягнуто з Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 жовтня 2021 року по 17 січня 2022 року включно в сумі 70 802,14 грн з відрахуванням податків та зборів;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації з 19 жовтня 2021 року;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 18 271,52 грн з відрахуванням податків та зборів; в решті позовних вимог відмовлено.

5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_2 з 01 вересня 2017 року працювала на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації.

9. Наказом керівника апарату Херсонської обласної державної адміністрації від 18 жовтня 2021 року № 275-ОС, зокрема, звільнено з 18 жовтня 2021 року ОСОБА_2 з посади начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), а саме скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

10. Правомірність звільнення ОСОБА_2 з посади начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації була предметом спору у межах цієї справи (№ 540/7297/21). Зокрема, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що у відповідача не відбулося скорочення посади, яку обіймала ОСОБА_2 до звільнення, внаслідок зміни структури та штатного розпису, що свідчить про незаконність її звільнення з посади, а звільненого без законної підстави працівника має бути поновлено на попередній роботі.

11. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 02 жовтня 2023 року № 399-ОС, ОСОБА_1 , з 03 жовтня 2023 року обіймає посаду начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

13. Апеляційний суд зазначив, що згідно з розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 02 жовтня 2023 року № 399-ОС, ОСОБА_1 з 03 жовтня 2023 року обіймає посаду начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації. Однак, станом на дату ухвалення рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації не перебував, доказів зворотного суд не встановив.

14. Оскільки як на момент розгляду справи у суді першої інстанції, так і станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не займав відповідну посаду, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи про протиправність його не залучення судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи, так і його твердження про порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції його прав, свобод та інтересів не знайшли свого підтвердження.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на неправильний висновок суду щодо відсутності порушень його прав, вважаючи, що рішення суду першої інстанції у цій справі безпосередньо впливає на його права, свободи та інтереси, оскільки він обіймає посаду начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації (призначений на посаду 03 жовтня 2023 року), що підтверджується розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 02 жовтня 2023 року № 399-ОС.

16. Вказує на те, що для виконання судового рішення щодо поновлення позивачки - ОСОБА_2 на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації необхідно буде його звільнити з посади начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації, який при призначенні на вказану посаду виправдано очікував, що його призначення на цю посаду не носить строковий характер, а є безстроковим.

17. Доводить, що суд першої інстанції порушив норми статті 49 КАС України не залучивши до участі у справі його як третю особу, незважаючи на те, що результат розгляду цієї справи безпосередньо вплине на його права та інтереси як працівника Херсонської обласної державної адміністрації, який працює на посаді, на яку рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 540/7297/21 поновлено позивачку.

18. У відзиві на вказану касаційну скаргу позивач зазначила, що рішення суду першої інстанції про поновлення її на посаді ухвалено 17 січня 2022 року, тобто майже за рік до призначення ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції у січні 2022 року жодним чином не міг знати про те, що у 2023 році буде працювати ОСОБА_1 .

19. Позивач вказує, що доводи ОСОБА_1 в касаційній скарзі про те, що він дізнався про адміністративну справу щодо її поновлення на посаді з дня отримання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року не відповідають дійсності, оскільки на керівника юридичної служби покладено обов`язок організації претензійно - позовної роботи та контролю за її проведенням, а відтак, ОСОБА_1 , як керівник юридичного управління, не міг не знати про рух цієї судової справи.

20. Оскільки на момент розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 не займав відповідну посаду, то, на переконання позивача, доводи про протиправність його не залучення судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи, так і його твердження про порушення його прав, свобод та інтересів оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, не є слушними.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

22. Одним із процесуальних засобів, установлених нормами КАС України, які забезпечують право на звернення до адміністративного суду (право на судовий захист у сфері публічно-правових відносин), є право на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції.

23. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

24. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

25. Право на оскарження судових рішень особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, передбачено також положеннями статті 13 КАС України.

26. Щодо учасників справи, то їх коло визначено частинами першою та другою статті 42 КАС України, якими передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

27. Норма частини першої статті 293 КАС України розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, але не є учасниками справи, оскільки особи, про яких ідеться в цій нормі, є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, що отримав вирішення в судовому рішенні. Та обставина, що вони не брали участі у справі, була зумовлена застосуванням щодо них незаконних процесуальних обмежень.

28. Судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

29. Особа, яка не була учасником справи, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

30. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 вересня 2024 року у справі № 440/14216/23.

31. Крім того, Верховний Суд в постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17 виснував, що рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

32. Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись з урахуванням конкретних обставин справи та змісту судового рішення.

33. Під час вирішення питання, чи прийнято оскаржуване рішення про права, обов`язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі в справі, суд має з`ясувати, чи буде в зв`язку із прийняттям судового рішення в цій справі таку особу наділено новими правами, чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов`язків у майбутньому.

34. Отже КАС України передбачено право особи подати апеляційну/касаційну скаргу на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду спору у правовідносинах, учасником яких є заявник, або у якому містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

35. В адміністративному судочинстві з метою залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою більш повного та всебічного з`ясування обставин у справі, діє інститут третьої особи.

36. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

37. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

38. Верховний Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

39. При цьому участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

40. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 14 квітня 2020 року у справі №580/3136/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 811/1470/18, від 29 квітня 2020 року у справі №703/2908/17.

41. Аналіз вказаних вище процесуальних норм свідчить також про те, що єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Такі обставини можуть бути виявлені судом самостійно при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду, або ж наведені у відповідних клопотаннях про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.

42. Як свідчать матеріали справи, публічно-правовий спір виник між сторонами: ОСОБА_2 та Херсонською обласною державною адміністрацією щодо правомірності наказу Херсонської обласної державної адміністрації від 18 жовтня 2021 року № 275-ОС про її звільнення, поновлення її на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

43. Відповідно до положень КАС України наказ Херсонської обласної державної адміністрації «Про ОСОБА_2 » від 18 жовтня 2021 року № 275-ОС є актом індивідуальної дії та впливає лише на права та інтереси позивача.

44. Завдання адміністративного судочинства полягають у захисті особи, яка вважає, що під час здійснення управлінської діяльності порушені її права та інтереси. Відповідно, суд перевіряє правомірність рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень щодо конкретної особи та у конкретних публічних правовідносинах.

45. Указане свідчить, що ці відносини є двосторонніми, стосуються прав та інтересів позивача, як особи, яка звільнена з посади державної служби та відповідача, як суб`єкта призначення ОСОБА_2 на посаду начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації. Інші особи не є учасниками цих правовідносин.

46. Як уже було зазначено, рішенням суду першої інстанції визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Херсонської обласної державної адміністрації «Про ОСОБА_2 » від 18 жовтня 2021 року № 275-ОС та поновлено її на посаді начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації з 19 жовтня 2021 року.

47. Фактична заінтересованість у справі ОСОБА_1 , зумовлена тим, що ОСОБА_2 поновлено на посаду, яку він займає з 03 жовтня 2023 року на підставі розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 02 жовтня 2023 року № 399-ОС, а тому, ОСОБА_1 зазначає про те, що в такому разі його буде звільнено з посади начальника юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації.

48. В розумінні норм пункту 1 частини першої статті 88 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», відповідно до якої підставою для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є, зокрема, поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, звільнення працівника (державного службовця) допускається лише після надання роботодавцем (суб`єктом призначення) пропозицій щодо всіх наявних вакансій, на які може претендувати працівник та у разі відмови працівника від запропонованих посад.

49. Отже, колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки питання проходження державної служби ОСОБА_1 є виключно його взаємовідносинами з Херсонською обласною державною адміністрацією, що не є предметом спору в цій справі.

50. До того ж, як свідчить зміст ухваленого у цій справі рішення суду першої інстанції, ні мотивувальна, ні резолютивна частини не містять висновків суду про права та обов`язки ОСОБА_1 , про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.

51. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

52. Згідно з частиною першою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

53. Відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

54. Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС України, проте уважає за необхідне змінити ухвалу суду апеляційної інстанції в частині її мотивів, виклавши її у редакції цієї постанови, оскільки суд апеляційної інстанції частково неправильно обрав мотиви для закриття апеляційного провадження.

55. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 351 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №540/7297/21 змінити в частині мотивів, виклавши їх редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду