Історія справи
Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №751/4321/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2018 року
Київ
справа №751/4321/17
адміністративне провадження №К/9901/3665/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів - Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2017 року (прийняту у складі судді Цибенко І.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (постановлена у складі колегії суддів Оксененка О.М., Губської Л.В., Федотова І.В.)
у справі №751/4321/17
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції Грищенко Євгена Миколайовича,
Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з позовом до інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції Грищенко Євгена Миколайовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення серія ДР №116418.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року залишено без змін постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 вересня 2017 року, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції у своєму рішенні норм права, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
05 липня 2017 року відносно ОСОБА_2 інспектором роти №3 БУПП у м. Чернігові ДПП Грищенко Є.М. була складена постанова про адміністративне правопорушення серії ДР № 116418, в якій зазначено, що водій ОСОБА_2, 05 липня 2017 року о 15 год. 22 хв. в м. Чернігові по вул. Льотна, 15 перед поворотом праворуч не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п.п.9.2 «б» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини другої та четвертої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту 9.2 «б» Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Так, сигнали покажчиками повороту обов'язково мають подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру (дорога, дворові території тощо), наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру.
Згідно із частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, диспозиція наведеної правової норми передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення ними, зокрема, правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 1-3 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до приписів статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно із частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач виконав свій обов'язок і надав суду належні і допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, які були досліджені судами попередніх інстанцій.
Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення доводиться, зокрема, матеріалами відео фіксації, які були дослідженні судами попередніх інстанцій.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, судом першої та апеляційної інстанцій було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
Судді В.М.Шарапа
Н.А.Данилевич