Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 554/1176/17

адміністративне провадження № К/9901/33607/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017р. (суддя - Савченко А.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017р. (судді - Тацій Л.В., Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненаправлення матеріалів для виплати йому одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та зобов'язати відповідача направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно нього про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку №850.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності на підставі Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015р. №850, а продовження проходження служби в органах поліції після звільнення з органів внутрішніх справ не позбавляє його цього права.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненаправлення до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для виплати позивачу одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.

Зобов'язано відповідача направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок із додатками про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу в зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги, посилається на те, що позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», яка виплачується в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850. Право на призначення та виплату грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850 мають право виключно особи, останнім місцем роботи яких є органи міліції, а також пенсіонери Міністерства внутрішніх справ України. При цьому порядок та умови отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності поліцейським передбачено статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку від 11.01.2016р. №4.

Позивач у поданому до суду запереченні просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у період з 11.11.1987р. по 25.11.1989р. проходив службу в Збройних Силах України, з 12.07.1994р. по 07.08.1997р. та з 30.04.2006р. по 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. по 26.07.2016р. проходив службу в органах Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 29.07.2016р. №233 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Відповідно до свідоцтва про хворобу Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» від 07.07.2016р. №167-С позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно довідки до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0554384 від 08.09.2016. позивачу з 30.08.2016р. встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, дата чергового переогляду інвалідності - серпень 2017 року.

Згідно довідки Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи серії АГ №0005109 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено 70% ступінь втрати професійної працездатності по захворювання, пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

12.10.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

При цьому позивачем у графі підстава для виплати грошової допомоги з посиланням на відповідні пункти статей 97, 100 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено підпункт 4 пункту 1 статті 97.

УФЗБО ГУ НП в Полтавській області розглянуло рапорт позивача та прийняло висновок від 28.09.2016р. про те, що відповідно до пункту 15 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції, в тому числі пенсіонерам, а також членам їхніх сімей, згідно Закону України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто на підставі постанови №850.

Водночас оскільки позивач був звільнений з органів Національної поліції України, а його захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, норми наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016р. №4 та постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 застосуванню не підлягають. Оскільки порядок призначення одноразової грошової допомоги поліцейським з числа колишніх працівників міліції потребує внесення змін до відповідних розпорядчих документів, а тому виплата зазначеної допомоги буде проводитись після вирішення певних процедурних питань та за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі для Національної поліції України.

На підставі зазначених обставин відповідачем підсумовано висновок про те, що питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги буде розглянуто комісією Головного управління Національної поліції в Полтавській області після надходження до управління відповідного нормативного документа, про що пенсіонера буде повідомлено.

Листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28.09.2016р. №29/В-77 позивача повідомлено про результати розгляду поданого ним рапорту від 12.10.2016р., доведено йому до відома про обставини відмови у виплаті грошової допомоги згідно висновку УФЗБО ГУ НП в Полтавській області від 28.09.2016р. та повернуто пакет документів.

Листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 02.02.2017р. позивача повідомлено про те, що оскільки на день встановлення інвалідності 07.09.2016р. він був звільнений саме з органів Національної поліції України, то правових підстав для застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 для проведення виплати одноразової грошової допомоги немає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015р. №850 компетенція Головного управління Національної поліції в Полтавській області в питанні призначення одноразової грошової допомоги згідно діючого законодавства обмежується складанням висновку та направленням поданого заявником пакету документів до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення. Проте в порушення вимого цього порядку відповідачем пакет документів поданий позивачем до управління національної поліції останнім до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком про можливість або не можливість здійснення виплати позивачу одноразової грошової допомоги не направлявся.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

07.11.2015р. набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» №580 VIII.

Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону №580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990р. №565-XII.

Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

До набрання чинності Законом № 580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання статті 23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно пункту 2 цього Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктами 7 - 9 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з частиною 2 статті 97 Закону №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону №580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016р. №4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016р. №916 «Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога» пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Судами встановлено, що інвалідність позивачу встановлена згідно Акту огляду МСЕК від 08.09.2016р. з 30.08.2016р., а тому при визначенні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги норми Закону України «Про міліцію» та прийнятого на його виконання Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015р. №850 застосуванню не підлягають.

В свою чергу, за наявності підстав, така допомога може бути призначена відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 11.01.2016р. №4.

В той же час в порушення вимог 159 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами попередніх інстанцій не надано оцінку тому факту, що позивач звернувся із заявою (рапортом) про виплату йому одноразової грошової допомоги саме до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та в порядку, передбаченому статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Вирішуючи спір по суті, суди мали виходили з того, що позивачу встановлена інвалідність після звільнення останнього зі служби в органах Національної поліції України та час дії Закону України «Про Національну поліцію», а тому розгляд питання щодо виплати йому одноразової грошової допомоги на підставі статей 97 - 100 цього Закону повинен бути здійснений відповідно до Порядку №4, який поширюється на дані спірні правовідносини.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017р. у даній справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук