Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №817/465/17

адміністративне провадження №К/9901/16201/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у складі судді Жуковської Л.А. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у складі колегії суддів Моніча Б.С., Капустинського М.М., Охрімчук І.Г., у справі № 817/465/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Редік» до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Редік» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17 березня 2017 року №0001451401, яким збільшено суму грошового зобов'язання єдиного податку з юридичних осіб на 250 000 грн, у тому числі на 200 000 грн за податковими зобов'язаннями та 50 000 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, №0001461401, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн, №0001471401, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі 274 500 грн у тому числі 219 600 грн за податковим зобов'язанням та 54 900 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, №0001481401, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн, №0001491401, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі 18 750 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 15 000 грн, 3750 грн за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3750 грн та рішення від 17 березня 2017 року №0000421401 «Про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , яким застосовані штрафні санкції у сумі 850 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

09 серпня 2017 року постановою Рівненського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, позов Товариства задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу від 17 березня 2017 року №0001451401, №0001461401, №0001471401, №0001481401, №0001491401, та рішення №0000421401 «Про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", з мотивів безпідставності їх прийняття податковим органом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вважають відсутнім податкові правопорушення, об'єкти обчислення єдиного податку, військового збору, податку на доходи фізичних осіб, а також підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

05 лютого 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Відповідач посилається виключно на порушення допущені судами при обчислені єдиного податку, доводить, що заміна майнових внесків грошовими учасником Товариства є операцією оподаткування єдиним податком, за ознакою безоплатно отриманих товарів. Щодо інших податків, збору та застосування штрафних (фінансових) санкцій доводи в касаційній скарзі відсутні.

Відтак, касаційний перегляд з урахуванням положень частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється виключно в межах доводів касаційної скарги.

26 лютого 2018 року позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, які долучені до матеріалів справи. Позивач посилається на те, що рішення судів прийняті з дотриманням вимог діючого законодавства України, просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

08 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №817/465/17 з Рівненського окружного адміністративного суду.

13 лютого 2018 року справа № 817/465/17 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство зареєстроване, як юридична особа 20 жовтня 2016 року, перебуває на обліку податкового органу, як платник податків, є платником єдиного податку ІІІ групи.

Податкові повідомлення-рішення від 17 березня 2017 року прийняті податковим органом на підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20 жовтня 2016 року по 15 лютого 2017 року, результати якої викладені в акті перевірки від 02 березня 2017 року №80/17-00-14-01/40906334 (далі - акт перевірки).

Податковим повідомленням-рішенням №0001451401, прийнятим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки за порушення пункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 291.6 статті 291, пункту 292.3 статті 292, пункту 293.5 статті 293, підпункту 296.5.5 пункту 296.5 статті 296 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями за єдиним податком з юридичних осіб у сумі 200 000 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 50 000 грн. Підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені норми пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Склад податкового правопорушення покладений в основу збільшення єдиного податку полягає за позицією податкового органу в безоплатному наданні товарів як різновиду операції продажу (реалізації) товарів в розумінні підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Під безоплатним отриманням товарів податковий орган розуміє зміну порядку формування статутного капіталу Товариства та затвердження розподілу часток статутного капіталу, за Протоколом № 1 від 12 грудня 2016 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Редик» (позивача у справі), які постановили замінити майнові внески учасників грошовими коштами без зміни розміру статутного капіталу, частки учасників в Статутному капіталі Товариства залишили без змін, визначивши їх за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб Спарта ЛТД» 40%, що дорівнює 1 000 000 грн, за ОСОБА_1 60%, що дорівнює 1 500 000 грн.

Суд, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність операції безоплатного отримання товару в межах спірних відносин, як об'єкту оподаткуванням єдиним податком, з огляду на системний аналіз пункту 1 частини першої статті 12, частини першої статті 13, статті 16, частини першої статті 50, статті 52, статті 54 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 № 1576-XII (далі - Закон №1576), яким серед іншого визначаються правила створення господарських товариств, їх діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Узагальнюючим висновком є те, що вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі належить учаснику, що виключає безоплатне отримання створеним товариством майна, на вимогу учасника та за згодою товариства вклад підлягає поверненню. Суд вважає, що у межах спірних відносин ознака безоплатності передачі товару відсутня з огляду на наявність долі, яка залишається за учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб Спарта ЛТД».

Є неприйнятними доводи податкового органу на положення норм Податкового кодексу України, як підставу доведеності складу податкового правопорушення.

Так, посилання податкового органу на положення пункту 291.6 статті 291 цього кодексу полягає у доведеності обов'язку платника єдиного податку зокрема третьої групи здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

За положеннями пункту 292.3 статті 292 Податкового кодексу України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 817/465/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер