Історія справи

Постанова КАС ВП від 02.10.2025 року у справі №560/14120/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 560/14120/24

адміністративне провадження № К/990/16467/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 560/14120/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 в межах їх компетенції щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за періоди: з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_1 в межах їх компетенції нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за періоди: з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указав, що він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Любеч Чернігівської обл., н.п. Славутич в період з 01 серпня 30 жовтня 2022 року, з 11 листопада по 31 грудня 2022 року; АДРЕСА_1 в період з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 26 липня 2024 року № 2049. Однак, відповідачі не виплатили позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за безпосередню участь у бойових діях.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до Постанови № 168 за періоди: з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до Постанови № 168 за періоди: з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , Хмельницький окружний адміністративний суд указав, що доказів протиправності наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 01 квітня 2024 року № 178, від 23 квітня 2024 року № 203, від 01 травня 2024 року № 215, від 01 червня 2024 року № 236, від 01 липня 2024 року № 281, від 01 серпня 2024 року № 381 суду не надано.

5. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач мав право на виплату збільшеної додаткової винагороди, згідно з Постановою № 168 за період з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року та з 23 квітня по 26 липня 2024 року, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6. Водночас Хмельницький окружний адміністративний суд зазначив, що не встановив протиправності бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо позивача, тому в задоволенні позовних вимог щодо цього необхідно відмовити.

7. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

8. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнив повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року скасував.

Ухвалив нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовив.

9. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції зауважив, що інформація про те, що позивач приймав участь у заходах, які підпадають під виплату винагороди із розрахунку 100 000 грн відсутня. Накази командира військової частини НОМЕР_2 , а саме від 23 квітня 2024 року № 203, від 01 квітня 2024 року № 178, від 01 травня 2024 року № 215, від 01 червня 2023 року № 236, від 01 липня 2023 року № 281, від 01 серпня 2024 року № 381, не відповідають дійсності та іншим документам, які формувалися військовою частиною НОМЕР_2 під час своєї діяльності. Зміст наказів не знайшов свого підтвердження в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 та не підтвердився під час опитування військовослужбовців.

10. Сьомий апеляційний адміністративний суд також зазначив, що майор ОСОБА_1 , у вказаний період часу, займав посаду заступника командира батальйону (з артилерії) та перебував у складі управління батальйону, та безпосередньої участі у бойових діях не приймав. Місце дислокації командного пункту військової частини НОМЕР_2 знаходилося у населеному пункті АДРЕСА_1 , відстань до лінії розмежування складала близько 7 кілометрів. З урахуванням зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

11. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції указав, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

12. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що вважає її безпідставною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з неправильним застосуванням (порушенням) норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме частин другої та четвертої статті 9 Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), абзацу другого пункту 1-1 Постанови № 168, пунктів 2 та 4 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

13. Скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначив, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23, від 27 червня 2024 року у справі № 560/15702/23, від 12 вересня 2024 року у справі № 480/5024/23, від 07 листопада 2024 року у справі № 520/117/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 120/13381/23, від 13 березня 2025 року у справі № 580/2826/24, від 27 березня 2025 року у справі № 340/3094/24, від 27 червня 2024 року у справі № 560/10788/23, від 25 липня 2024 року у справі № 200/494/23, від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23, від 06 грудня 2024 року у справі № 200/5172/23, від 25 лютого 2025 року у справі № 200/370/23, від 04 березня 2025 року у справі № 200/5401/23, від 13 березня 2025 року у справах № 580/2826/24 та № 620/5304/24, від 27 березня 2025 року у справі № 340/3094/24, від 28 березня 2025 року у справі № 380/8536/24 щодо підтверджуючих документів, що дають право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168.

14. Скаржник зазначив, що в спірні періоди ОСОБА_1 виконував свої прямі обов`язки за посадою, які відповідають вимогам Бойового статуту артилерії сухопутних військ ЗСУ та включали в тому числі обов`язки з управління вогнем штатних і доданих артилерійських підрозділів у ході бою. Про участь позивача в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України свідчить довідка від 26 липня 2024 року № 2049, яка видана на підставі наказу командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) АДРЕСА_2 від 01 серпня 2022 року № 35, журналів бойових дій командира військової частини НОМЕР_2 від 03 червня 2022 року інв. № 01 та від 17 лютого 2023 року інв. № 59, наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) АДРЕСА_3 від 09 листопада 2023 року № 323, журналів бойових дій командира військової частини НОМЕР_2 від 21 листопада 2023 року інв. № 130/дск та від 19 червня 2024 року інв. № 139.

15. На думку скаржника, дослідження підтверджувальних документів про тип (види) завдань (дій, заходів), які виконував позивач у спірний період (які відповідач так і не надав) має принципове значення, оскільки відповідно до пункту 1 Постанови № 168 право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн виникає виключно за умови виконання бойових дій або інших завдань, прямо передбачених законодавством.

16. Скаржник звернув увагу, що суд апеляційної інстанції не вжив необхідних заходів для встановлення фактичних обставин, не ініціював витребування та дослідження додаткових доказів. До того ж судом не з`ясовано умови та обставини служби позивача, конкретні завдання, які виконував позивач у спірний період, зокрема, де саме й коли були виконані відповідні дії.

17. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке знайшло свій вияв у тому, що суд у справі не вжив усіх визначених законом заходів для з`ясування обставин справи та не встановив усі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

18. На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року.

Позиція інших учасників справи

19. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що повністю погоджується з ухваленою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року та підтримує в повному обсязі, оскільки судом першої інстанції при вирішенні цього спору не в повному обсязі встановлено фактичні обставини справи та не надано їм належної правової оцінки.

20. Військова частина НОМЕР_1 указала, що інформація про те, що позивач приймав участь у заходах, які підпадають під виплату додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн - відсутня.

21. У зв`язку із викладеним військова частина НОМЕР_1 просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

22. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05 травня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 560/14120/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, та витребував справу № 560/14120/24 із Хмельницького окружного адміністративного суду.

23. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 560/14120/24 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

24. ОСОБА_1 проходить службу на посаді заступника командира батальйону (з артилерії) військової частини НОМЕР_2 .

25. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04 грудня 2023 року № 478 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року у розмірі 30 000 грн за період з 01 по 10 листопада 2023 року (Додаток 1) та до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року у розмірі 50 000 грн за період з 11 по 30 листопада 2023 року (Додаток 2).

26. Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 січня 2024 року № 6 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за грудень 2023 року у розмірі 50 000 грн за період з 01 по 31 грудня 2023 року (Додаток 2).

27. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 лютого 2024 року № 89 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за січень 2024 року у розмірі 50 000 грн за період з 01 по 31 січня 2024 року (Додаток 2).

28. Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 березня 2024 року № 134 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за лютий 2024 року у розмірі 50 000 грн за період з 01 по 29 лютого 2024 року (Додаток 2).

29. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 квітня 2024 року № 178 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за березень 2024 року у розмірі 100 000 грн за період з 01 по 31 березня 2024 року (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 11 листопада 2023 року № 12/дск, БР від 01 березня 2024 року № 109/дск. Журнал бойових дій 61 осб.

30. Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23 квітня 2024 року № 203 «Про виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень за період з 11.11.2023 по 29.02.2024» наказано: «Виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_2 за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконання бойових (спеціальних) завдань додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до Додатку 1 до цього наказу».

31. На підставі Додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23 квітня 2024 року № 203 періоди безпосередньої участі майора ОСОБА_1 : 11 - 30 листопада 2023 року; 01 - 31 грудня 2023 року; 01 - 31 січня 2024 року; 01 - 29 лютого 2024 року.

32. Підставою слугували: БН 61 осб 44 омбр від 11 листопада 2023 року № 12/дск, БН 61 осб 44 омбр від 11 листопада 2023 року № 691/дск, БН 61 осб 44 омбр від 01 грудня 2023 року № 745/дск, БН 61 осб 44 омбр від 01 січня 2024 року № 1/дск, БН 61 осб 44 омбр від 01 лютого 2024 року № 64/дск.

33. Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 травня 2024 року № 215 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за квітень 2024 року у розмірі 100 000 грн за період з 01 по 09 квітня 2024 року, з 22 по 30 квітня 2024 (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01 квітня 2024 року № 13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14 квітня 2024 року № 14/дск, БР від 01 квітня 2024 року № 142/дск, Журнал бойових дій 61 осб.

34. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 червня 2024 року № 236 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за травень 2024 року у розмірі 100 000 грн за період з 01 по 31 травня 2024 року, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01 квітня 2024 року № 13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14 квітня 2024 року № 14/дск, БН 61 осб 44 омбр від 23 травня 2024 року № 15/дск, БН 61 осб 44 омбр від 31 травня 2024 року № 16/дск, БР 61 осб 44 омбр № 187/дск; від 01 травня 2024 року. Журнал бойових дій 61 осб.

35. Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 липня 2024 року № 281 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за червень 2024 року у розмірі 100 000 грн за період з 01 по 30 червня 2024 року, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01 квітня 2024 року № 13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14 квітня 2024 року № 14/дск, БН 61 осб 44 омбр від 23 травня 2024 року № 15/дск, БН 61 осб 44 омбр від 31 травня 2024 року № 16/дск, БР 61 осб 44 омбр № 255/дск; від 01 червня 2024 року. Журнал бойових дій 61 осб.

36. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 серпня 2024 року № 381 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за липень 2024 року у розмірі 100 000 грн за період з 01 по 31 липня 2024 року, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 14 липня 2024 року № 17/дск, БН 61 осб 44 омбр від 19 липня 2024 року № 18/дск, БН 61 осб 44 омбр від 21 липня 2024 року № 19/дск, БР 61 осб 44 омбр від 01 липня 2024 року № 314/дск. Журнали бойових дій 61 осб.

37. Адвокатом Тоботою Юлією в інтересах позивача 02 серпня 2024 року подано адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 та Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із проханням:

1. Надати належним чином оформлені виписки з наказів стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в періоди з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року з розрахунку 100 000 грн на місяць прямо передбаченої Постановою № 168.

2. Вказати причину, на підставі якої не відбулося нарахування виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в періоди з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року з розрахунку 100 000 грн на місяць прямо передбаченої Постановою № 168.

38. За результатами звернення надано відповідь на адвокатський запит від 29 серпня 2024 року за вих. № 8642/94, у якому зазначено: «Щодо причин, на підставі яких не відбулися нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в періоди з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року з розрахунку 100 000 грн на місяць прямо передбаченої Постановою № 168 повідомляємо, що документи, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів ОСОБА_1 , відсутні.

39. Вважаючи протиправною невиплату збільшеної додаткової винагороди, згідно з Постановою № 168 за спірні періоди, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

40. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

41. Згідно із частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх.

42. На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

43. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , просить виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови КМУ № 168, у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в заходах, необхідних забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

44. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

45. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).

46. Частинами першою-третьою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

47. Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

48. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

49. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції станом на 07 березня 2022 року, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

50. Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.

51. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

52. Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).

53. Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

54. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.

55. За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій).

56. Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

- 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

- 30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

57. За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

58. Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.

59. Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

60. У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

61. У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

62. Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 177/39233 (який застосовується з 01 лютого 2023 року) внесено зміни до Порядку № 260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

63. За пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

- у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.

64. Згідно з пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

65. Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

66. У порівнянні з переліком бойових (спеціальних) завдань, визначеним окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29, наказ Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 дещо розширив перелік завдань, за виконання яких передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. За виконання деяких завдань розмір додаткової винагороди було зменшено до 30 000 грн, деякі завдання змінили своє формулювання. Проте перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та заходах здебільшого залишився незмінним.

67. Отже, визначення конкретних завдань, які виконував військовослужбовець, встановлення їх належності до переліку бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких передбачена виплата у підвищеному до 100 000 грн розмірі, є ключовим для встановлення правомірності вимог позивача щодо виплати йому додаткової винагороди у підвищеному розмірі в зазначений період.

68. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді заступника командира батальйону (з артилерії) військової частини НОМЕР_2 .

69. У позовній заяві позивач переконував, що він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема, в період з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 26 липня 2024 року № 2049.

70. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 26 липня 2024 року № 2049, позивач дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Любеч Чернігівської обл., н.п. Славутич в період з 01 серпня по 30 жовтня 2022 року, з 11 листопада по 31 грудня 2022 року; в АДРЕСА_1 в період з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року, з 23 квітня по 26 липня 2024 року.

Підставою для видачі вказаної довідки № 2049 зазначено: наказ командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) АДРЕСА_2 № 35 від 01 серпня 2022 року; журнали бойових дій командира військової частини НОМЕР_2 інв. № 01 від 03 червня 2022 року та інв. № 59 від 17 лютого 2023 року; наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) АДРЕСА_3 № 323 від 09 листопада 2023 року; журнали бойових дій командира військової частини НОМЕР_2 інв. № 130/дск від 21 листопада 2023 року та інв. № 139 від 19 червня 2024 року.

71. Суди попередніх інстанцій також установили, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04 грудня 2023 року № 478 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року у розмірі 30 000 грн за період з 01 по 10 листопада 2023 року (Додаток 1) та до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року у розмірі 50 000 грн за період з 11 по 30 листопада 2023 року (Додаток 2).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 січня 2024 року № 6 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за грудень 2023 року у розмірі 50 000 грн за період з 01 по 31 грудня 2023 року (Додаток 2).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 лютого 2024 року № 89 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за січень 2024 року у розмірі 50 000 грн за період з 01 по 31 січня 2024 року (Додаток 2).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 березня 2024 року № 134 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за лютий 2024 року у розмірі 50 000 грн за період з 01 по 29 лютого 2024 року (Додаток 2).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 квітня 2024 року № 178 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за березень 2024 року у розмірі 100 000 грн за період з 01 по 31 березня 2024 року (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 11 листопада 2023 року № 12/дск, БР від 01 березня 2024 року № 109/дск. Журнал бойових дій 61 осб.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23 квітня 2024 року № 203 «Про виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень за період з 11.11.2023 по 29.02.2024» наказано: «Виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_2 за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконання бойових (спеціальних) завдань додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до Додатку 1 до цього наказу».

На підставі Додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23 квітня 2024 року № 203 періоди безпосередньої участі майора ОСОБА_1 : 11 - 30 листопада 2023 року; 01 - 31 грудня 2023 року; 01 - 31 січня 2024 року; 01 - 29 лютого 2024 року.

Підставою слугували: БН 61 осб 44 омбр від 11 листопада 2023 року № 12/дск, БН 61 осб 44 омбр від 11 листопада 2023 року № 691/дск, БН 61 осб 44 омбр від 01 грудня 2023 року № 745/дск, БН 61 осб 44 омбр від 01 січня 2024 року № 1/дск, БН 61 осб 44 омбр від 01 лютого 2024 року № 64/дск.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 травня 2024 року № 215 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за квітень 2024 року у розмірі 100 000 грн за період з 01 по 09 квітня 2024 року, з 22 по 30 квітня 2024 (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01 квітня 2024 року № 13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14 квітня 2024 року № 14/дск, БР від 01 квітня 2024 року № 142/дск, Журнал бойових дій 61 осб.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 червня 2024 року № 236 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за травень 2024 року у розмірі 100 000 грн за період з 01 по 31 травня 2024 року, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01 квітня 2024 року № 13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14 квітня 2024 року № 14/дск, БН 61 осб 44 омбр від 23 травня 2024 року № 15/дск, БН 61 осб 44 омбр від 31 травня 2024 року № 16/дск, БР 61 осб 44 омбр № 187/дск; від 01 травня 2024 року. Журнал бойових дій 61 осб.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 липня 2024 року № 281 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за червень 2024 року у розмірі 100000 грн за період з 01 по 30 червня 2024 року, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 01 квітня 2024 року № 13/дск, БН 61 осб 44 омбр від 14 квітня 2024 року № 14/дск, БН 61 осб 44 омбр від 23 травня 2024 року № 15/дск, БН 61 осб 44 омбр від 31 травня 2024 року № 16/дск, БР 61 осб 44 омбр № 255/дск; від 01 червня 2024 року. Журнал бойових дій 61 осб.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 серпня 2024 року № 381 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за липень 2024 року у розмірі 100000 грн за період з 01 по 31 липня 2024 року, (Додаток 1). Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 14 липня 2024 року № 17/дск, БН 61 осб 44 омбр від 19 липня 2024 року № 18/дск, БН 61 осб 44 омбр від 21 липня 2024 року № 19/дск, БР 61 осб 44 омбр від 01 липня 2024 року № 314/дск. Журнали бойових дій 61 осб. (а. с. 15- 33).

72. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , Хмельницький окружний адміністративний суд виходив із того, що позивач мав право на виплату збільшеної додаткової винагороди, згідно з Постановою № 168 за період з 09 листопада 2023 року по 09 квітня 2024 року та з 23 квітня по 26 липня 2024 року, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

73. Натомість, скасовуючи рішення суду першої інстанції, Сьомий апеляційний адміністративний суд, посилаючись на акт службового розслідування за фактом законності та відповідності до чинного законодавства наказів командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 зауважив, що інформація про те, що позивач приймав участь у заходах, які підпадають під виплату винагороди із розрахунку 100 000 грн відсутня. Накази командира військової частини НОМЕР_2 , а саме від 23 квітня 2024 року № 203, від 01 квітня 2024 року № 178, від 01 травня 2024 року № 215, від 01 червня 2023 року № 236, від 01 липня 2023 року № 281, від 01 серпня 2024 року № 381, не відповідають дійсності та іншим документам, які формувалися військовою частиною НОМЕР_2 під час своєї діяльності. Зміст наказів не знайшов свого підтвердження в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 та не підтвердився під час опитування військовослужбовців. Апеляційний суд також указав, що місце дислокації командного пункту військової частини НОМЕР_2 знаходилося у населеному пункті АДРЕСА_1 , відстань до лінії розмежування складала близько 7 кілометрів. З урахуванням зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

74. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції щодо відсутності належних доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, Верховний Суд вказує на передчасність такого висновку з огляду на те, що він ґрунтується на неповністю установлених обставинах справи.

75. Так, суд апеляційної інстанції не відповів на ключове питання, яке стало основою спору та спонукало позивача звернутися до суду із цим позовом. Йдеться про те, які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 у спірні періоди та чим це підтверджується. Тобто, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу в цей час.

76. Пославшись у своєму рішенні на акт службового розслідування, суд апеляційної інстанції не надав оцінки документам (наказам, розпорядженням, журналам бойових дій), які стали передумовою для видачі довідки військової частини НОМЕР_2 від 26 липня 2024 року № 2049, не встановив правових підстав для видачі цієї довідки, зокрема мети її складання. Суд апеляційної інстанції також не з`ясував, чи підтверджують зазначені у ній документи факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у періоди, вказані у цьому позові.

77. Крім того, Сьомий апеляційний адміністративний суд не дослідив записи журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу, не перевірив чи містять вони згадки про позивача та його безпосередню участь у бойових діях та/або заходах за окреслений цим позовом період.

78. До того ж суд апеляційної інстанції не з`ясував обставини складання (нескладання) подібних рапортів стосовно позивача про участь його у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань у військовій частині НОМЕР_2 у спірні періоди.

79. Ураховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про те, що зміст наказів не знайшов свого підтвердження в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 є необґрунтованим, оскільки Сьомий апеляційний адміністративний суд не досліджував указані докази.

80. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що територія, на якій позивач перебував у спірний період, не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій, також є безпідставними.

81. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважує, що статус території як активної зони бойових дій або зони можливих бойових дій не має визначального значення під час розгляду питання про право військовослужбовця на додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168. Як уже неодноразово наголошувалося Верховним Судом, ключовим є встановлення факту підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії.

82. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції фактично зроблений на підставі відсутності інформації, а не документів (журналів, рапортів командирів, наказів), які достовірно підтвердили б чи спростовували б факт безпосередньої участі позивача у бойових діях/заходах чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000 грн. Судом апеляційної інстанції також не надано оцінки, що позивач є заступником командира батальйону (з артилерії) військової частини НОМЕР_2 та міг виконувати завдання, зокрема, у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, що передбачено пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260.

83. Водночас, реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне суперечить меті з`ясування дійсних фактичних обставин у цій справі.

84. Крім того в постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в спірні періоди. Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 у справі № 520/690/23).

85. З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що через неповне з`ясування всіх обставин та без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах, вказаних у довідці від 26 липня 2024 року № 2049 у сукупності з іншими доказами, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача на виплату збільшеної винагороди є передчасним.

86. Отже, Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

87. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

88. У вимірі обставин справи, з яких виник спір, суди попередніх інстанцій мали з`ясувати: 1) які завдання / заходи і 2) де виконував / здійснював позивач упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.

89. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку по суті справи. Водночас суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

91. Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

92. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та не враховує висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права в подібних правовідносинах щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року скасувати, а справу № 560/14120/24 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді М. В. Білак

В. Е. Мацедонська