Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №806/999/16

адміністративне провадження №К/9901/27173/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 (суддя Гурін Д.М.)

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 ( Котік Т.С., Жизневська А.В., Моніч Б.С.)

у справі № 806/999/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО СОЯ-М»

до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (Черняхівське відділення)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО СОЯ-М» (далі - позивач, ТОВ «АГРО СОЯ-М») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (Черняхівське відділення) (далі - відповідач, Володар-Волинська ОДПІ, податковий орган), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2016 № 000421500.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2016, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.04.2016 № 000421500.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що контролюючий орган в ході проведення камеральної перевірки може лише аналізувати інформацію про стан реєстрації податкових накладних. Технічні причини, з яких податкові накладні не були зареєстровані не залежать від контролюючого органу, який здійснював камеральну перевірку, та не є підставою для неврахування інформації про реєстрацію таких податкових накладних, яка знаходить в ЄДРПН.

Позивач процесуальним правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 квітня 2016 року посадовими особами Черняхівського відділення Володарсько-Волинської ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «АГРО СОЯ-М» з питань перевірки даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2015 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки № 33/06-22-153/3357608 від 21 квітня 2016 року у якому зафіксовано порушення ТОВ «АГРО СОЯ-М» вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта камеральної перевірки від 21 квітня 2016 року № 33/06-22-153/3357608 Черняхівським відділенням Володарсько-Волинської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 22 квітня 2016 року № 000421500, яким до ТОВ «АГРО СОЯ-М» застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 39404 грн. 45 коп. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму 394044 грн. 47 коп.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач не може нести відповідальність, передбачену пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, оскільки порушення ТОВ «АГРО СОЯ-М» граничних термінів реєстрації податкових накладних відбулося не з його вини, а через технічні причин - збій в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при реєстрації податкової накладної № 15/2 від 25 грудня 2015 року ТОВ «АГРО СОЯ-М» (кінцева дата реєстрації 9 січня 2016 року) було здійснено чотири безрезультатні спроби реєстрації - 5, 6, 7 і 11 січня 2016 року, результатом яких стало отримання чотирьох квитанцій з Єдиного реєстру податкових накладних: «Документ не може бути прийнятий - Зверніться до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки».

При реєстрації податкової накладної №14/2 від 24 грудня 2015 року ТОВ «АГРО СОЯ-М» (кінцева дата реєстрації 8 січня 2016 року) було здійснено сім безрезультатних спроб реєстрації 5, 6, 7 і 11 січня 2016 року, результатом яких стало отримання семи квитанцій з Єдиного реєстру податкових накладних, з яких вбачається, що: «Документ не може бути прийнятий - Зверніться до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

При реєстрації податкової накладної № 13/2 від 23 грудня 2015 року ТОВ «АГРО СОЯ-М» (кінцева дата реєстрації 7 січня 2016 року) було здійснено шістнадцять безрезультатних спроб реєстрації - 4, 5, 6, 7, 8, 9 і 11 січня 2016 року, результатом яких стало отримання шістнадцяти квитанцій з Єдиного реєстру податкових накладних, з яких вбачається, що: Документ не може бути прийнятий - Зверніться до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

Однак, як встановлено судами та не заперечується відповідачем, в порушення абзацу дев'ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в квитанціях про неприйняття податкових накладних не зазначені причини їх неприйняття.

На письмове звернення від 11 січня 2016 року №01/2016 до Черняхівського відділення Володарсько-Волинської ОДПІ з метою вирішення проблеми з реєстрацією податкових накладних відповіді не отримано.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29.12.2010 № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відтак, судами попередніх інстанцій вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що платником податку були вчинені дії з метою реєстрації податкових накладних в межах строку, наданого Податковим кодексом України для реєстрації таких накладних, однак податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, причини неприйняття таких документів в отриманій позивачем квитанції податковим органом зазначені не були. При зверненні платника податку до податкового органу про зазначення причин такої відмови, відповідь позивачу надана не була. В зв'язку з чим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податковим кодексом України строків для реєстрації таких податкових накладних, однак така реєстрація не відбулася з незалежних від платника податку причин.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що при реєстрації податкових накладних №6/2 та №7/2 від 8 грудня 2015 року ТОВ «АГРО СОЯ-М» (кінцева дата реєстрації 23 грудня 2015 року) було здійснено вісім безрезультатних спроб реєстрації - 23 грудня 2015 року, результатом яких стало отримання восьми квитанцій з Єдиного реєстру податкових накладних, з яких вбачається, що: «Документ не може бути прийнятий - сума податку на додану вартість в документі (58725.33) не може перевищувати суму ліміту на рахунку податку на додану вартість (31246.16) продавця».

Разом з тим, 25 грудня 2015 року з поточного рахунку ТОВ «АГРО СОЯ-М» на електронний рахунок ТОВ «АГРО СОЯ-М» №37520100183989 (МФО 899998) було перераховано 581050 грн. 00 коп. згідно з платіжними дорученнями №165 від 21 грудня 2015 року та №170 від 23 грудня 2015 року. З невідомих причин вказані кошти були зараховані до ліміту ТОВ «АГРО СОЯ-М» тільки 25 грудня 2015 року.

Як вбачається із платіжних доручень №165 від 21 грудня 2015 року на суму 74050 грн. 00 коп. та №170 від 23 грудня 2015 року на суму 507000 грн. 00 коп., у полі «проведено банком» зазначено дату « 23 грудня 2015 року».

Згідно з пунктом 1.30 статті 1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі Закон України №2346-III) платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України № 2346-III передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 8.2 статті 8 Закону України № 2346-III передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з наданих позивачем платіжних документів, що вони складені в операційний час, одержані банком 21 грудня 2015 року та 23 грудня 2015 року та проведені банком 23 грудня 2015 року. Тому платник податків не може нести відповідальності за подальші дії банку, а тому вини підприємства у несвоєчасності зарахування коштів на рахунок податку на додану вартість не було, оскільки зазначені кошти підприємством були сплачені вчасно 23 грудня 2015 року, однак зараховані банком лише 25 грудня 2015 року.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем у даній справі було вчинено всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутньою є вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 у справі № 806/999/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко