Новий порядок обчислення строків досудового розслідування: що в ньому поганого?

Початок 2024 року приніс доволі цікаві зміни до КПК. Чи допоможуть вони подолати корупцію з і що робити особам та бізнесу, відносно яких відкриті «фактові» кримінальні провадження задля тиску на них? (Джерело: ЗіБ)

Так, 01.01.2024 набув чинності закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» №3509-IX.

Однак, цим же законом був встановлений новий порядок обчислення строків досудового розслідування, передбачений ст.219 КПК. Внесеними змінами були повернуто «старі» норми КПК, відповідно до яких, строк досудового розслідування обраховуватиметься з моменту повідомлення особі про підозру.

У ЗМІ такі зміни назвали «великою перемогою над корупцією», а деякі блогери мотивували необхідність у зміні порядку обчислення строку досудового розслідування кримінальних проваджень тим, що «за строками закриються усі кримінальні справи щодо олігархів».

Зазначимо, що «Перехідні положення» КПК доповнені новою нормою щодо порядку обчислення строків досудового розслідування. Змінами передбачено, що відсутність строків досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру у «фактових» кримінальних провадженнях застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до набрання чинності закону №3509-IX, тобто до 1.01.2024.

Отже, новий порядок поширюється на «фактові» кримінальні провадження та кримінальні провадження, де особі вже повідомлено про підозру, але не відкриті матеріали кримінального провадження у порядку ст.290 КПК, незалежно від того, чи закінчились там строки досудового розслідування до моменту внесення змін у КПК, чи ні.

У такому разі, якщо строки досудового розслідування в «фактовому» кримінальному провадженні закінчились, наприклад, у березні 2022 року, а органом досудового розслідування їх не було продовжено і кримінальне провадження не було закрите, то можливість його закрити вже відсутня. Адже до даного кримінального провадження має застосовуватися новий порядок обчислення строків.

Читайте статтю: Нюанси стадії досудового розслідування крізь призму практики ВС - суддя Бучківська

У даному випадку можемо говорити про порушення ст.58 Конституції, оскільки дана норма має зворотню дію в часі та погіршує становище учасників кримінального провадження.

Наразі слідчому в такому кримінальному провадженні ніхто та ніщо не заважає знову «активно» здійснювати досудове розслідування з метою здійснення тиску на особу або бізнес.

Зауважимо, що наразі фактично скасовано інститут судового контролю за діями слідчого під час досудового розслідування. Адже раніше у разі закінчення строку досудового розслідування слідчий мав довести слідчому судді у необхідності продовження такого строку і зазначити, які ще слідчі дії для встановлення фактичних обставин необхідно провести в кримінальному провадженні. Слідчий суддя ж під час розгляду клопотання про продовження строку встановлював, чи дійсно є підстави для цього, чи досудове розслідування здійснюється виключно з метою «тиску» на особу або бізнес.

Якщо ж раніше всі дії слідчого були обмежені строками, то нові норми КПК потягнуть за собою невиправдану тривалість досудового розслідування, а отже, і безпідставне обмеження прав і свобод учасників кримінального провадження.

Такі дії є безумовним порушенням завдань кримінального провадження, а саме забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Сторона обвинувачення після внесення відомостей в ЄРДР може здійснюватиме щодо особи такі обмеження: обмеження права власності шляхом арешту майна з метою збереження речових доказів, втручання у приватне життя та таємницю спілкування внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, порушення інших охоронюваних законом таємниць (банківської, комерційної тощо) шляхом тимчасового доступу до речей і документів тощо.

Вказані дії будуть вчинятись «безкінечну» кількість разів, оскільки слідчий вже не обмежений будь-яким строком.

Фактично стороною обвинувачення буде здійснювати досудове розслідування щодо конкретної особи, проводитимуться відносно неї різні слідчі дії, але їй не буде повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Бо у разі такого повідомлення розпочнеться відлік строку досудового розслідування, передбачений новою редакцією ст.219 КПК.

Читайте статтю: Строки досудового розслідування, про які ви нічого не чули

В такому випадку наявна корупційна складова, оскільки сторона обвинувачення може здійснювати «тиск» на осіб та бізнес з метою отримання неправомірної вигоди.

Таким чином, законодавець безпідставно обмежив можливість здійснення контролю слідчим суддею за тривалістю досудового розслідування. А нові зміни несуть корупційні ризики та надають змогу стороні обвинувачення використовувати службові повноваження та процесуальні можливості не на виконання завдань кримінального провадження, серед яких, до речі, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, а взагалі у власних цілях, або ж халатно відноситись до службових обов’язків.

Крім того, передбачивши застосування нової редакції ст.219 КПК до всіх «фактових» кримінальних проваджень, у тому числі тих, в яких строки досудового розслідування закінчились за старим порядком обчислення та які підлягали закриттю ще до 01.01.2024, законодавець надав змогу стороні обвинувачення «підняти старі справи з полиць», а учасників кримінального провадження, щодо яких здійснюються процесуальні дії, взагалі позбавив можливості судового захисту.

Читайте статтю: Чи вправі слідчий, дізнавач, прокурор передавати отриману заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до іншого органу досудового розслідування до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і чи має відповідати така заява, повідомлення вимогам частини п’ятої статті 214 КПК України

Сама ідея посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є позитивною. Але тим самим законом було встановлено норму, яка фактично нівелює принцип диспозитивності та змагальності, оскільки процесуальні можливості у сторони обвинувачення відтепер значно перевищують можливості сторони захисту.

Тож можливо навіть слід очікувати звернення до Конституційного Суду щодо перевірки на відповідність Конституції закону №3509-IX у згаданій частині.

Автор статті: БОГДАН ВРУБЛЕВСЬКИЙ, юрист ADER HABER