08.08.2019
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Лев Пархаладзе: Мораторій на нову забудову в Україні можливий...!

Як змінюються державні будівельні норми, чи вдасться реалізувати ініціативу збудувати "Kyiv City", чи правильне місце обрав Офіс президента для переїзду, чи був скандальний "міст Кличка" доречним та про запровадження нових норм на вбиральні у місцях громадського харчування, зокрема, ресторанах та кафе — про це в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" говорили із заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Левом Парцхаладзе, пише nrcu.gov.ua 

Ведуча:

Світлана Мялик

— В Україні зараз триває переформатування влади. Які, на ваш погляд, шанси подальшого порядкування й посилення правил гри на будівельному ринку?

— Ми дуже активно змінили державні будівельні норми. Ми ввели принципи та стандарти, наприклад, кожне місце повинне обов’язково мати обмеження за висотністю. Міста хаотично забудовуються, просто в центрі міста можуть бути хмарочоси поруч із одно- та двоповерховими  будинками. Це не зовсім коректно та правильно.

По-перше, виникає проблема з соціальною інфраструктурою (садочками, школами). А також проблеми водопостачання, водовідведення тощо. Ми зробили більш жорсткі норми для розміщення дитячих садочків та шкіл. На 1000 жителів повинно бути 38 місць у дитячому садочку та 135 місць у школах. Крім цього, ми зробили доступність для цих об’єктів. Для дитячого садочка радіус пішохідної доступності — до 300 м, для школи — максимум 750 м. Ми також зробили такий крок, як обмеження за щільністю забудови. Якщо раніше будувались по 2-3 тисячі людей на один гектар, то зараз максимум 450 людей.

У містах-мільйонниках є проблема щодо побудови шкіл та садочків — нема територій. Щоб побудувати школу, треба півтора гектара землі. У центральних районах ми дозволили вбудовувати дитячі садочки в будівлю житлового комплексу. Також ми хочемо дозволити вбудовувати у житлові будинки початкові класи, до 4 класу включно. Міста будуть розвиватися, і якщо ми хочемо, щоб і соціальна сфера також розвивалася, якщо хтось хоче щось побудувати, а немає місць у школі, то ми не хочемо дозволити будувати, якщо ти не побудуєш там школу або дитячий садочок.

Ми розробили аналіз стосовно шкіл і дитсадків. Дуже жахливий стан у обласних містах, наприклад, Рівне, Івано-Франківськ, Вінниця. Школи переповнені. А друга проблема полягає у тому, що є другі зміни у школах. Наприклад, у тому ж Рівному це приблизно 30-40% шкіл. І це дуже некомфортно для дітей. Ми вже зробили декілька кроків, аби це усунути, але це неможливо зробити відразу.

— У багатьох жителів столиці, які бачать ці хаотичні забудови, як виростає чергова висотка, зокрема і в історичній частині міста, виникає запитання: для чого ухвалювати ці норми, якщо вони переважно не виконуються? У минулому ви — забудовник і цей бізнес полишили, так я розумію?

— Це було 15 років тому. Я розумію, що кожен забудовник хоче побудувати більше, це є природна складова. Але регулятор всіх цих ідей — це місцева влада. Вона контролює і говорить, які правила гри повинні бути. Наші західні партнери розповідали, як це відбувалось у них у минулих роках. Три центри впливу: бізнес, громадськість або влада. У нас є перекіс: або бізнес впливає, або громада. Повинна керувати влада, а не бізнес чи громада. Якщо ми ввели таке поняття як "блакитна лінія", треба це швидко зробити і закрити питання з поверховістю, і тоді не буде проблем з хмарочосами.

— Чи внесли міста-мільйонники зміни у свої генплани, які зараз напрацьовують, зокрема, Київ?

— Поки що це ніхто не зробив, і це також дискусія. Ми хочемо розробити мораторій: якщо міста не ввели ці зміни, вони не мають права будувати. Якщо немає змін у генплані, то, наприклад, Київ всі зміни може робити через Кабінет міністрів. Соромно буде виходити на Кабмін. Якщо ми беремо місто у регіонах, якщо у нього немає сучасного генерального плану відповідно до наших будівельних норм, тоді це місто повинне вийти на обласний рівень, а обласні депутати будуть збурені цим прикладом. Так ми хочемо стимулювати.  

Интервью: О кресле генпрокурора, кардинальных изменениях в судебной системе: интервью кандидата Рябошапки

— На ваш погляд, нові державні будівельні норми (ДБН — ред.) це незворотний процес?

— Ми робимо те, що є по всій Європі, і найсучасніші зразки беремо до себе і втілюємо. Наприклад, ми зробили ДБН для людей з інвалідністю, а 90% державних будівельних норм ми взяли з Німеччини, і адаптували.

— У своїх попередніх інтерв’ю ви говорили про таку ініціативу збудувати "Kyiv City". Ви зверталися до кількох мерів, але вам говорили, що не на часі. У чому ідея проекту і чи будете ви пропонувати його новій владі?

— Ця ідея вже з 2004 року. Я тоді запросив випускників Гарвардського університету. Ідея така — зробити район, куди повністю перенести всі адмінбудівлі: всі міністерства, адміністрацію міста, Кабмін. Територія, яку я пропонував, — Теличка, міститься біля Видубичів, де близько 100 гектарів землі. У великих країнах є такі приклади. Можна побудувати сучасні будівлі. Це не заважатиме історичному Києву, і тоді у Києві затори та проблеми будуть знищені. Приміщення можна здати під оренду, наприклад, готелів. Уявіть, який туристичний бум буде у місті.

— А ви зверталися вже до команди пана Зеленського?

— Ця ідея пролунала, але поки що офіційних зустрічей щодо цього проекту не було.

— Зараз кажуть, що Офіс президента переїжджає на Європейську площу, в Український дім, аби зменшити затори. Яка ваша думка щодо цього?

— Ідея переїзду мені подобається, але мене турбує, що там декілька технічних проблем. Якщо переїзд здійсниться, то треба передбачити проблему. Зараз у президента дуже високий рейтинг, і проблем немає. Але якщо якась людина не бачить справедливості у вирішенні якихось проблем, то всі йдуть до президента. І якщо нічого не вирішать, то люди перекриватимуть дорогу. Я вважаю, що це та проблема, яка може виникнути в якийсь час.

Читайте статтю: Як не купити «кота в мішку» або 5 кроків до безпечної покупки квартири

— Куди краще було б переїхати Офісу президента?

— Наприклад, туди, де Міністерство охорони здоров’я у Маріїнському парку. Можливо, у той квартал "KyivCity", що я пропонував. Варіантів багато. Символічно ця будівля повинна асоціюватися з верховенством права і повинна бути десь окремо.

— Чому так званий "міст Кличка" дав тріщину. Наскільки цей міст взагалі був доречним?

— Я знаю про тріщину перед мостом. Я розмовляв з генеральним проектувальником, і верхній шар скла, який є декоративним, був неякісним. Решта скла нормальна. Хто не робить помилок, той нічого не робить. Сама ідея цікава. І кияни, і ті, хто приїжджають, у першу чергу йдуть на цей міст. Я вважаю, що більше буде таких інноваційних, сучасних форм та ідей буде впроваджено у Києві, то більше буде туристів. Туризм — це те, що потрібно розвивати кожному місту.

— У вас є ініціативи змінити застарілі норми проектування ресторанів і кафе. Це стосується того, що має бути у таких закладах, аби їм давали дозвіл на роботу?

— Ми зараз змінюємо норму у жіночих туалетах, аби збільшити, щонайменше удвічі, туалетні кімнати. Ситуація жахлива, але рішення просте. Раніше у ресторанах до 50 місць не було обов’язкової норми щодо туалету. Ми цю норму зробимо обов’язковою. Також немає норм, коли будується ресторан, які повинні бути мінімальні вимоги до кухні, до вбиральні. Якщо цих норм не буде, то зменшується комфорт та санітарні норми обслуговування.

Читайте статью: Как получить земельный участок, и куда жаловаться в случае отказа

Прослухати повну версію.

332
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: