Стаття 96. Електронні докази

Аналізуйте судовий акт: Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може розглядати електронне листування як доказ лише в тому випадку, якщо воно дає можливість встановити авторів та його зміст. (ВС ВП, справа № 916/3027/21 від 21.06.2023 р.)
 Нагадаю, у цій справі позивач - замовник, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача-постачальника з вимогою про стягнення 388 323,00 грн передоплати за договором поставки. Позивач з відповідачем уклали договір поставки у спрощений спосіб (постачальник виставив рахунки, а замовник - оплатив). На виконання цього договору-домовленості, позивач здійснив попередню оплату товару (будівельного профілю) на загальну суму 388 323,00 грн, однак - як вказував позивач - відповідач не здійснив поставку товару та відмовляється в добровільному порядку повернути отримані кошти.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що він фактично здійснив поставку у повному обсязі всього оплаченого позивачем товару, позивач прийняв цей товар та використав у своїх цілях, але при цьому не підписав та не повернув на адресу відповідача видаткові накладні та транспортні накладні за поставлений товар, таким чином намагаючись приховати факт поставки. Сам постачальник неодноразово прохав про підпис замовника. Так, він направив листа з накладними, з проханням підписати, але замовник відповів вимогою поставити товар.

У справі суди досліджували показання свідків, зокрема бухгалтера, яка готувала документи і підтвердила поставку товару; будівельників, які розвантажували профіль і бачили що директор замовника клав профіль у квартирі своїх родичів в ЖК “Морская симфония”, підтверджували місце поставки профілю. Будівельники підтверджували що директор контролював хід робіт.

Крім того, постачальник-відповідач долучив роздруківку листування між директором замовника та своїм представником у мобільному додатку WhatsApp. На замовлення відповідача, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції України провів судову експертизу телефону, модель iPhone Xr, що перебував у користуванні представника постачальника, що вів переговори. Згідно з висновком експерта - в пам`яті наданого на дослідження апарату стільникового зв`язку виявлено месенджер WhatsApp з чат-перепискою, де містилися повідомлення користувачів, які в експерта асоціюються з користувачами з назвами, що були вказані замовником «Хмельницький Валентин» та «Константин Морская Симфония». Виявлені повідомлення роздруковані і наведені в додатку до висновку експерта, який долучений до матеріалів справи. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Подання електронного доказу в паперовій копії НЕ робить такий доказ недопустимим (ВС/КГС у справі № 922/51/20 від 29.01.2021)

Електронне листування, обмін документами в електронній формі все більше і більше замінює традиційні паперові листи та договори адже такий вид обміну інформацією є більш швидким, зручним та дешевим.

Але під такими перевагами часто-густо заховані «підводні камені» як то неможливість доказати факт того, що лист та/або документ надійшов саме від певної особи, оскільки іноді таке листування може мати не аби яке значення для доказування певних обставин у судовому провадженні.

У даній справі судами розглядався спір між підприємствами про невиконання одним з контрагентів умов договору транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Суд першої інстанції позов задовольнив, однак апеляційний суд висловив протилежну позицію та визнав вказані вимоги необґрунтованими мотивуючи своє рішення, зокрема, тим, що електронні переписки, що долучені до позову, не скріплені електронно-цифровим підписом, тому така переписка не є допустимим доказом у справі (як письмовий доказ).

Однак, Касаційний господарський суд дав оцінку належності електронної переписки як доказу, які прямо відрізняється від оцінки, висловленої судом апеляційної інстанції.

Так, КГС переглядаючи справу за касаційною скаргою позивача у своїй постанові зазначив про таке.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Відповідно до приписів статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За положеннями ч. 3 ст. 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

З аналізу положень ст.ст. 73, 77, 91, 96 ГПК України учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

У даній справі погодження заявки здійснювалось за усталеним порядком за яким сторонами було здійснено обмін відсканованими екземплярами заявки, оригінали заявок надходили на адресу відповідача разом з оригіналами актів приймання-передачі наданих послуг та рахунками на оплату. Проте, суд апеляційної інстанції не надав оцінки вказаним доводам позивача та не здійснив аналіз порядку здійснення перевезень між сторонами з огляду на триваючий характер договірних відносин сторін та умов самого договору