Стаття 193. Виконання мирової угоди

Аналізуйте судовий акт: Якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не має статусу виконавчого документа - сторона має право звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди (ВС КГС № 911/1070/20 від 05.08.2021 р.)
  За загальним правилом статті 193 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Таким чином, якщо зобов’язана сторона її не виконує - інша сторона має право подати  таку для її примусового виконання, в порядку виконання рішень. А що ж робити якщо ухвала не відповідає вимогам до виконавчого документа, а мирова угода не виконується боржником? ВС КГС підтвердив попередні позиції щодо вирішення цього питання. 

ТОВ заборгувала банку за договором гарантії. Банком було подано позов, і судами задоволено його вимоги про стягнення із ТОВ сум боргу. На етапі виконання рішення сторони вирішили укласти мирову угоду. Постановою апеляційного суду було її затверджено.

Проте, мирова угода боржником не виконувалась. Банк намагався звернути стягнення за мировою угодою подавши постанову про затвердження мирової угоди на примусове виконання до приватного виконавця. Проте - за позовом боржника постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження була скасована в судах. Пояснювалось це тим, що резолютивна частина постанови про мирову угоду не містить тексту затвердженої мирової угоди та строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - тому не відповідає вимогам до виконавчого документу, і - відповідно, статусу такого не має. 

Отже, Банк звернувся до господарського суду з позовом до боржника про спонукання його до виконання мирової угоди затвердженої постановою апеляційного господарського суду, шляхом стягнення відповідної заборгованості. Читати повністю