22.06.2018 | Автор: Несінов Олег Миколайович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Адвокат Несінов довів порушення тайни нарадчої кімнати. Вирок скасовано вдруге.

Досвідчені адвокати знають яка важко домогтися скасування вироку вдруге, навіть коли для цього є всі підстави і суд першої інстанції зробив багато порушень.

 Тим більш це стосується кримінальних проваджень де інкримінується особо тяжкий злочин з можливим покаранням більш ніж 10 років, а обвинувачений тривалий час знаходиться за гратами.  

Щоб за таких умов домогтися перемоги в апеляційному суді  адвокату, як ніколи,  потрібно застосовувати всі свої прийоми, вміння, навички, знання.

Розуміючи це, крім наведення в апеляції десятків порушень процесу, адвокат вирішив перевірити дотримання колегією суддів вимог тайни нарадчої кімнати.

Оскільки резолютивна частина вироку була  оголошена 28.09.2017р. (в четверг) а повний його  текст  оголошений 02.10.2017р. (в понеділок), весь цей час судді мали готувати та узгоджувати зміст вироку  в нарадчій кімнаті з дотриманням її тайни.

Так ст. 367 КПК України встановлено:

1. Під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд.

2. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.

Перевіривши інформацію в єдиному реєстрі судових рішень з ’ясовано, що один з суддів  колегії суддів, в цей час не займався своїми прямим обов ‘язком по винесенню справедливого вироку та вирішенню долі людини яку притягали до відповідальності на строк 10 років, а розглядав адміністративні справи в кількості 13 –ти.   Це порушення  «не помітили», й інші 2 судді колегії.

Надавши апеляційному суду доказ зазначених порушень, я наполягав на негайному скасуванню вироку. Але замість цього апеляційний суд декілька разів переносив розгляд апеляції, та призначив з цього приводу перевірку.

На такі дії мною були подані заперечення наступного змісту:

«Я захищаю інтереси Х. засудженого 02 жовтня 2017 року Новомосковським  міжрайонним   судом  Дніпропетровської області за  ч.3 ст.152 КК України до 10 років  позбавлення  волі.

          15.03.2018р.  відбулося судове засідання по розгляду моєї апеляційної скарги на вирок Новомосковського міськрайонного суду  Дніпропетровської області  від  02 жовтня  2017р. (справа № 183/5952/15  провадження № 1кп/183/163/ 17)

             Крім іншого, я надав суду докази (скриншот з єдиного реєстру судових рішень)  з якого видно що 29.09.2017р. член судової колегії суду першої інстанції в данному провадженні – суддя М.  . під час підготовки до винесення вироку не знаходився в нарадчій кімнаті,  а розглядав адміністративні справи, - розглянувши їх у кількості 13-ти.

          Мною приведена з цього приводу судова практика - Розгляд та прийняття рішення в інших справах після виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку до його ухвалення є істотним порушенням кримінального процесуального закону, при якому судове рішення підлягає скасуванню (Ухвала ВСС від 1.10.2015, справа № 5-2240км15.)

          Зазначена обставина порушення тайни нарадчої кімнати є підставою для скасування оскаржуємого вироку.

          Але колегія апеляційного суду замість надання оцінки данному факту, за необхідності – безпосередньої перевірки данного факту в ЕРСР (на що потрібно декілька хвилин) та скасування вироку   -    без наявності для того законних підстав  перенесла  розгляд  апеляції на 2 місяці та заявила що призначає по данному факту перевірку  в суді 1 інстанції.

         Данну дію вважаю незаконною, такою що свідчить про упередженість суду на користь сторони обвинувачення, що виразилось у небажанні самостійно надавати оцінку зазначеним порушенням  та скасовувати вирок.

         Бо  данні ЄРСР є публічними, для того і існують щоб користуватися ними безпосередньо. А  не вдаватися до їх ревізії  через призначення якихось додаткових перевірок. Які, не виключаю, можуть призвести до дій по невілюванню цих данних – шляхом можливого зникнення з ЄРСР, або виправдання таких данних як помилкові, тощо.

             Тим більш що перевіряти ці данні доручають особам суду 1 інстанції,  що не є безпристрасні і зацікавлені у захисті свого колеги судді. Це наводить на думку що ця перевірка саме для того і призначається щоб за 2 місяці перерви знайти спосіб спростувати наведені мною данні ЄРСР.

            За такою логікою можна призначити й перевірку законності прийняття статей кримінального чи кримінально - процесуального кодексу, або перевірку конституційності цих кодексів,  тощо.

              Тоді як оцінку діям та рішенням суддів першої інстанції  має і уповноважений надавати суд апеляційної інстанції, а ніхто інший.  

             А   тому  призначення проведення перевірки особам  які на такі дії не уповноважені ЗАКОНОМ, замість надання власної оцінки данному факту суддями апеляційного суду  –  вважаю протиправною.

            Що, крім іншого обмежує Х.  Я.О. права на розумний строк розгляду провадження, та за умови його тривалого  тримання за гратами.

         А тому я заперечую проти таких дій, і наполягаю на забезпеченні дотримання засад  безсторонності, законності, безпосередності ,  та прав Х.  Я.О. на захист та розумні строки розгляду.»

Результатом так званої службової перевірки, став передбачуваний и прогнозований висновок про те, що суддя М. нібито не розглядав інші справи в період перебування в нарадчій кімнаті, а данні до ЄРСР внесені  помилково….

Саме такий  висновок, я і передбачав в своїх запереченнях, що не відповідає дійсності і свідчить про відомчу солідарність.

Апеляційний суд, як не проявляв небажання вдруге скасовувати вирок,  все ж таки не погодився з висновком службової перевірки, зазначивши:

Посилання судді М. в своїх поясненнях що у звязку з великим навантаженням помилково зазначена в вказаних вище постановах по адміністративним справам дати 29 вересня 2017р, оскільки ці постанови складалися ним після виходу із нарадчій кімнати , і справи розглядалися за відсутністю осіб, колегія суддів не бере до уваги, так як  судом у відповідності  вимог чинного законодавства дата винесення цих постанов не виправлена і доказів цього апеляційному суду не надано.

 Крім того, колегія суддів зауважує, що невиконання імперативних норм ст. 367 КПК України стосовно таємниці наради суддів, порушує також таку засаду кримінального провадження, як законність, яка вимагає від суду, зокрема, неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства.  

            Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від д 12 червня 2018 року (провадження 11-кп/774/324/18  справа №183/5952/15)   вирок суду скасований і призначений новий розгляд в суді першої інстанції. http://reyestr.court.gov.ua/Review/74747978

    Незважаючи на десятки інших порушень, саме порушення тайни нарадчої кімнати стало головною підставою для скасування вироку, без оцінки інших доводів апеляції.  

Це свідчить про вагомість саме такого  порушення і необхідності  та ефективності застосування зазначених дій в адвокатській практиці. І надає адвокату додаткові переваги та широке поле діяльності при новому судовому розгляді.

Автор статті: адвокат Несінов О.М.

т. 095-230-65-09

ел.адреса: advokatzashita@gmail.com

 

 

 

 

 

 

26
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення