Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня2024року

м. Київ

провадження № 51-3773 ск 20

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року,

встановив:

За вироком Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 187, пунктами 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Верховний Суд України ухвалою від 14 липня 2011 року за наслідками розгляду касаційного подання прокурора, касаційних скарг засуджених та захисників змінив зазначений вирок, виключивши з нього рішення суду про визнання як доказу показань ОСОБА_3 , які він давав під час проведення з ним судово-психіатричної експертизи, а також пом`якшив призначене ОСОБА_4 покарання за пунктами 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та, відповідно, за сукупністю злочинів, до 15 років позбавлення волі. У решті вирок залишено без змін.

17 жовтня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2010 року, в порядку передбаченому ст. 353 КПК України 1960 року, як пропущеного з поважних причин.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2010 року.

Так, відповідно до вимог ч. ч. 2, 4 ст. 386 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

Системне тлумачення положень статей 353 ч. 2, 386 ч. 4 КПК 1960 року дозволяє зробити висновок, що в разі пропуску строку на апеляційне (касаційне) оскарження з поважних причин, особи, які мають право на подання апеляційної (касаційної) скарги, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок, про відновлення пропущеного строку.

Тобто, вказані норми кримінально-процесуального закону регулюють питання щодо відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень особам, які мають право на подання касаційної скарги, зокрема, особам, чиї касаційні скарги ще не розглядалися касаційним судом по суті.

Як вбачається з матеріалів провадження, на час звернення захисника ОСОБА_2 до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2010 року, його підзахисний ОСОБА_3 вже скористався своїм правом на подачу касаційної скарги, при цьому була дотримана належна правова процедура щодо забезпечення касаційного оскарження засудженим відповідного судового рішення, а саме вироку апеляційного суду.

Таким чином, у своєму клопотанні захисник фактично порушував питання про поновлення строку на повторне касаційне оскарження вироку, однак процедура повторного касаційного перегляду судових рішень нормами КПК 1960 року не передбачена.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Верховного Суду від 12 квітня 2018 року (справа №596/681/17, провадження №51-1804 км 18).

З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінальної справи. Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування ухвали апеляційного суду, не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України -

постановив:

Відмовити у витребуванні справи за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року, якою відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2010 року, для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1