Зняття арешту з майна: подавати в суд позов чи скаргу? Позиція Верховного Суду

Зміст:

• Хто може накласти арешт на майно?
• Що робити, якщо на майно накладено арешт?
• Як заборонити приватному або державному виконавцю відчужувати майно, на яке накладено арешт?

Перш ніж боротися з арештом, необхідно розібратися з його сутністю. Верховний Суд визначив його так: «Арешт - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна» (постанова у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021). Простіше кажучи, можна користуватися (їздити на автомобілі, жити в квартирі), але не можна відчужувати (подарувати або продати).

Крім того не можна (хоча від того нічого страшного не станеться) плутати арешт майна з забороною на його відчуження, адже в вищевказаній постанові Верховний Суд говорить нам про те, що це різні речі. Отже, заборона на відчуження майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Чим вони тоді між собою відрізняються? Хіба що порядком виконання.

Хто може накласти арешт на майно?

Здебільшого заарештувати майно може приватний або державний виконавець (в народі ще звуться приставами).

Так само арешт на майно може бути накладено судом в якості забезпечення позову на підставі статті 150 Цивільного процесуального кодексу. Іншими словами, спірне майно арештовується на час судових змагань, щоб виконання рішення суду було реальним.

Ще суд може накласти арешт в рамках кримінального провадження, але це вже варто розглядати поза рамками даної статті.

Отже, в один прекрасний день ви дізнаєтеся, що на ваше майно накладено арешт. У таких випадках виникає більш ніж нагальне питання:

Користуйтеся консультацією: Майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами

Що робити, якщо на майно накладено арешт?

Виходу з цієї ситуації лише два: зняти арешт з майна чи дотягнути до того моменту, поки воно не буде реалізовано на публічних торгах.

Швидше за все другий варіант мало кому підійде, тому потрібно діяти впевнено. Але як?

Якщо ви маєте статус боржника, то вам необхідно діяти згідно зі статтею 447 Цивільного процесуального кодексу, яка говорить: «Сторони виконавчого провадження мають право звертатися зі скаргою на протиправні дії або бездіяльність приватного або державного виконавця в цивільний суд, що прийняв рішення, на основі якого і було відкрито виконавче провадження».

Тобто, якщо арешт накладено виконавцем неправомірно або ж з порушенням вимог закону, суд за результатом розгляду скарги на дії чи бездіяльності виконавця може зобов'язати останнього зняти такий арешт.

Звертаємо Вашу увагу! Зняти арешт виконавця з майна через суд (якщо ви боржник) можна виключно шляхом подачі скарги на дії чи бездіяльність виконавця! Подавати позов марно. На цьому наполягає Верховний Суд до постанови у справі № 712/12136/18 від 24.05.2021.

Верховний Суд зазначив, що у боржника у виконавчому провадженні є відмінний від позивача статус, а, отже, боржник може захищати свої права в особливому порядку шляхом подачі скарги на протиправні дії або бездіяльність приватного або державного виконавця.

Але все це стосується виключно фіз. особи в статусі боржника! Якщо ви таким не є, частина 1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» так само працює на вас: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту».

Розглянемо два зазначених положення на прикладі арешту квартири. Або як подружжю діяти при накладенні арешту на їхню квартиру?

Припустимо, якщо чоловік боржник, то він має повне право звернутися зі скаргою на приватного або державного виконавця до суду. Тим часом дружина, як співвласник квартири (якщо така є спільно нажитим майном) може звернеться вже з позовом до суду, оскільки її право власності в розмірі ½ порушується діями виконавця, який при накладенні арешту дані обставини не перевірив в порушення статті 51 Закону України «про виконавче провадження».

Отже, підсумуємо:

1. Особа в статусі боржника - подає скаргу до суду.
2. Всі інші особи, які мають підстави вважати, що арешт майна боржника порушує їхні майнові права - звертаються з позовом до суду.

Водночас не можна обійти увагою профілактичні заходи при знятті арешту.

Користуйтеся консультацією: Коли накладається арешт на майно і як його зняти

Як заборонити приватному або державному виконавцю відчужувати майно, на яке накладено арешт?

Тут варто звернутися до «юридичного джиу-джитсу» - використовувати правові механізми та способи опонента (виконавця) проти нього самого як свій захист.

Отже, метод «подвійного арешту» або ж заборони на відчуження арештованого майна.

Як ми згадали на початку статті, суд може накласти арешт або заборонити відчужувати майно в якості забезпечення позову. Так само ми встановили, що особи, які не є сторонами виконавчого провадження, мають підстави вважати, що арешт майна боржника порушує їхні майнові права, можуть звернутися з позовом до суду. Чому б такий позов не забезпечити шляхом арешту або заборони на відчуження майна, що є або стане предметом спору?

Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або відновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, для захисту яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також за іншими підставами, визначеними законом.

Звертаємо вашу увагу, що такий позов можна і краще забезпечувати до його подачі! Як-не-як, а виграний час - зменшує ризики і збільшує шанс перемоги.

У статті 150 ЦПК визначає вкрай важливі для нас способи забезпечення позову: накладення арешту на майно, заборона на його відчуження і навіть зупинка продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Наприклад, у згаданому випадку з квартирою з такою заявою і позовом може звернутися один з подружжя, якому належить частина квартири і який не є боржником.

У разі успішно виконаної роботи, ми отримуємо наступну ситуацію: поки розглядається питання про зняття арешту, виконавець не зможе арештоване майно реалізувати, тому що його реалізація буде заборонена або ж на нього буде накладено вже «подвійний арешт».

На превеликий жаль, скарга боржника такому забезпеченню не підлягає і Верховний Суд нам прямо про це говорить: «У ЦПК України немає правової норми, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149 150 ЦПК України, вживати заходів забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом призупинення реалізації майна. Отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання про вжиття таких заходів, як забезпечення скарги на дії, рішення виконавця шляхом призупинення реалізації майна, оскільки вирішення питання про призупинення здійснення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції виконавця» (постанова у справі № 752/26606/18 від 01.03.2021).

Як би там не було, а в кожному окремому випадку існують обставини, які допоможуть боржникові зняти з майна арешт. Щоправда розгледіти такі обставини і на користь боржника їх застосувати, здатний тільки юрист, який кваліфікується на цьому.

Оскільки арешт майна є вісником його майбутньої реалізації - не варто покладатися на одну лише удачу і ризикувати.

Якщо Вам потрібна послуга професіонала, пропонуємо скористатися сервісом "Тендер на юридичну допомогу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: адвокат Васильєв Павло Сергійович, юрист Якубов Богдан Вікторович

Джерело: юридичний ресурс Протокол