Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Закони Мерфі та ВАКС - до питання підозри

Закони Мерфі та ВАКС - до питання підозри

Відключити рекламу
 - d525affda2a7c0c95803aa7f013d8e9e.jpg

Більшість із нас знайома з так званими законами Мерфі та відчувала їх на собі.

Найбільш відомий закон, який проголошує, що «бутерброд завжди падає маслом донизу». Але, можливо, вам невідомі наслідки цього закону: «Якщо бутерброд впав маслом доверху, то він впав неправильним боком».

Для цілей цього допису я ще звернусь до одного з законів Мерфі: «Коли миєш машину, завжди йде дощ». І найважливіше – відсутність зворотного наслідку з цього закону: «Неможливо викликати дощ миттям машини».

Який висновок з наведеного вище потрібно зробити юристам? Велика помилка – це плутати причину та наслідки. Наведу вам приклад такої плутанини, на мій погляд, звісно.

Цитати з ухвали:

34. Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямі.

35. Отже, рівень такого стандарту доказування і, відповідно, його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомлення їй про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

36. У разі, коли повідомлення про підозру спричинює лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7 статті 42 КПК, та не тягне для нього інших обмежень, то і наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

37. Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (ст. 42 КПК) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні, з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.

Помилка 1:

«Рівень обґрунтованості підозри взаємопов'язаний зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного».

Ні, це не так!

Ступінь обмеження прав і свобод підозрюваного взаємопов'язаний з ризиками неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків, та, як наслідок, із запобіжним заходом. Ступінь обмеження прав і свобод підозрюваного ніяк не пов’язаний з обґрунтованістю підозри. Підозра особи у вчиненні кримінального правопорушення має бути обґрунтована, інакше повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

Помилка 2:

«Оскільки у кримінальному процесі згідно з КПК у підозрюваного більше прав, ніж у свідка чи особи без статусу, то дуже добре, що їй повідомили про підозру, тому що вона набуває можливостей активно себе захищати».

Ні, це не так!

Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення є стадією притягнення до кримінальної відповідальності та можливе лише за умови наявності повного складу цього кримінального правопорушення, тобто об’єкта, суб’єкта, об’єктивної сторони та суб’єктивної сторони злочину. Для повідомлення особі про підозру має бути склад кримінального правопорушення та достовірні, належні, допустимі, а в сукупності – достатні та взаємопов’язані докази цього кримінального правопорушення. КПК не передбачає інших випадків повідомлення особі про підозру, в тому числі для можливості активно себе захищати.

Якщо коротко, це усе. Далі я буду ретельно, та іноді смішно, доводити свою думку. Про що і попереджаю читача.

Щодо Помилки 1

- «Має корелювати». Значна кореляція між двома випадковими величинами завжди є свідченням існування певного статистичного зв'язку в цій вибірці, але цей зв'язок не обов'язково повинен спостерігатися для іншої вибірки та мати причинно-наслідковий характер. Часто приваблива простота кореляційного дослідження спонукає дослідника робити помилкові інтуїтивні висновки про наявність причинно-наслідкового зв'язку між парами ознак, тоді як коефіцієнти кореляції встановлюють лише статистичні взаємозв'язки. Наприклад, розглядаючи пожежі в конкретному місті, можна виявити дуже високу кореляцію між збитками, завданими пожежею, і кількістю пожежників, які брали участь у ліквідації пожежі, причому ця кореляція буде позитивною. З цього, однак, не випливає висновок, що збільшення кількості пожежних призводить до збільшення заподіяної шкоди, і тим більше не буде успішною спроба мінімізувати збитки від пожеж шляхом ліквідації пожежних бригад.

- «Вага» і «якість» доказів». Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється у разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Згідно з п. 1 ст. 84 КПК України: «Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню». Саме достатність доказів згадується в п. 1 ст. 94 КПК України: «Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення». Ні про яку якість або вагу доказів при повідомленні або скасуванні повідомлення про підозру не йдеться. Так, наприклад, у п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України «Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу» зазначено, що «враховується вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення». Але це вже інша справа. Це йдеться про особу, якій вже повідомлено про підозру. Пам'ятаємо про причину та наслідки. Що первинне і що вторинне… Про якість доказів – я так розумію, що є вищого гатунку, першого, другого та третього? Хочу звернутися до класика: «Свіжість буває тільки одна – перша, вона ж і остання. А якщо осетрина другої свіжості, це означає, що вона тухла!»

- Випадки повідомлення про підозру зазначені у ст. 276 КПК України. НАСЛІДКОМ повідомлення про підозру є запобіжний захід. Згідно зі ст. 177 КПК України «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків…». Згідно зі ст. 178 КПК України «при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини…». ТОБТО СТУПІНЬ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ПІДОЗРЮВАНОГО Є НАСЛІДКОМ ПОВІДОМЛЕННЯ ОСОБІ ПРО ПІДОЗРУ ТА ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИЙ З РИЗИКАМИ НЕНАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ПІДОЗРЮВАНИМ СВОЇХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ, ПЕРЕЛІЧЕНИХ У СТ. 178 КПК УКРАЇНИ, ТА ОБСТАВИНАМИ, ПЕРЕЛІЧЕНИМИ У СТ. 178 КПК УКРАЇНИ. Ступені обмеження прав і свобод підозрюваного НІЯК не пов’язані з «рівнем» обґрунтованості підозри, оскільки у обґрунтованості підозри немає рівнів, та згідно з КПК повідомлення про підозру здійснюється у разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

- Коли повідомлення про підозру спричинює лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пп. 1 та 3 ч. 7 ст. 42 КПК, та не тягне для нього інших обмежень, ЦЕ ЛИШЕ СВІДЧИТЬ, ЩО СЛІДЧИЙ СУДДЯ З УРАХУВАННЯМ РИЗИКІВ ТА ОБСТАВИН ВИРІШИВ ЗА МОЖЛИВЕ НЕ ПОКЛАДАТИ НА ПІДОЗРЮВАНОГО НАДМІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, і зовсім не свідчить про те, що «наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня»

Щодо помилки 2

- Саме твердження, що набуття статусу підозрюваного є кращим для особи, оскільки надає їй більше можливостей, суперечить як праву, так і здоровому глузду.

- Щодо права. Звісно, обсяг процесуальних прав підозрюваного (ст. 42 КПК) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене. Але у п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено: «Притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення». Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КК України «досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань…». Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється у разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до п. 1 ст. 84 КПК України: «Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню».

Саме достатність доказів згадується в п. 1 ст. 94 КПК України: «Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення». ТОБТО ДЛЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ОСОБІ ПРО ПІДОЗРУ МАЄ БУТИ СКЛАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ДОСТОВІРНІ, НАЛЕЖНІ, ДОПУСТИМІ, А В СУКУПНОСТІ – ДОСТАТНІ ТА ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ ДОКАЗИ ЦЬОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ. Інших випадків повідомлення особІ про підозру в КПК не передбачено. Той факт, що після повідомлення особі про підозру «вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні, з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі», це лише зв'язок ПРИЧИНИ та НАСЛІДКУ. Якщо особі повідомлено про підозру, то в неї з’являється більше прав у кримінальному процесі згідно з нормами КПК. Та в КПК не встановлено зворотний наслідок – для збільшення прав особи можливе повідомлення їй про підозру!

- Щодо здорового глузду. Наприклад, як відбувається зараз, особі повідомляють про підозру у педофілії чи зраді державі. На сайті правоохоронних органів з’являються дописи та посилання на ст.62 Конституції України. Навіть якщо потім повідомлення про підозру буде скасовано або особа отримає виправдувальний вирок, в очах суспільства до кінця життя репутація особи не буде бездоганною. Вона так чи інакше буде пов’язана з ганебними злочинами, в яких її підозрювали. Отже, справа не в тому, що можливі випадки, де «повідомлення про підозру спричинює лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пп. 1 та 3 ч. 7 ст. 42 КПК, та не тягне для нього інших обмежень». Інші обмеження – це в очах суспільства (та всього світу) пляма на все життя.

Як то кажуть: «Ти бив, тебе били, але брав участь». Багато шкіл візьме до свого педагогічного складу особу, що була ЛИШЕ підозрюваною у справі про педофілію?

Питання риторичне та відповіді не потребує.

Автор статтті: Ханін Семен

  • 1207

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1207

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст