Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Як поділити дохід від оренди та прибуток від ФОПа між колишнім подружжям Як поділити дохід від оренди та прибуток від ФОПа ...

Як поділити дохід від оренди та прибуток від ФОПа між колишнім подружжям

16.12.2021
Подякувати
Автор: Адвокатське об'єднання "Вишневий і Партнери"
Підписатися на автора
Переглядів : 2417
Додати в обране
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Як поділити дохід від оренди та прибуток від ФОПа між колишнім подружжям - tn1_db4dcd5e629e51649391f84df0eae0a7_61baef2544bf7.jpg

 

Правовий режим майна

Статтею 60 Сімейного кодексу визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Уважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Проте, як діяти, якщо нерухоме майно передано одним з подружжя за договором оренди?

Чи можливо поділити доходи, отримані від орендаря?

У першу чергу необхідно встановити правовий режим майна, яке здається в оренду. Тобто чи було воно предметом спільної власності подружжя і придбане в шлюбі або ж є особистою власністю чоловіка або дружини.

Якщо майно є особистою власністю чоловіка чи дружини, зокрема, було придбано до шлюбу або ж отримано в подарунок, успадковане чи придбано хоча й у шлюбі, але за особисті кошти, то дохід, отриманий від передачі такого майна в оренду або в результаті іншого розпорядження ним, також є особистою власністю того з подружжя, кому належить майно.

Навіть якщо гроші від передачі майна в оренду, яке належить чоловікові, після припинення шлюбних відносин отримувала дружина, останній має право стягнути такі кошти в судовому порядку.

Зазначена позиція міститься в постановах Київського апеляційного суду від 21.12.2001 та від 14.12.2020 у справі №757/34950/14-к, а також постанові Касаційного цивільного суду від 19.08.2020. Суд уважав, що оскільки нежитлові приміщення, які є особистою власністю чоловіка, дружина передавала в оренду та отримувала від цього доходи й після припинення шлюбних стосунків, то ці кошти мають належати чоловікові. А тому стягнув з жінки на його користь 2970,16 грн.

Якщо ж майно є спільною сумісною власністю подружжя та передано третім особам відповідно до договору оренди, то і отриманий дохід є спільним та має бути розділений у відповідних частках. Коли гроші від орендаря отримує в повному обсязі один з подружжя, в іншого виникає право вимоги щодо стягнення коштів відповідно до його частки в праві власності на таке майно.

Читайте статтю: Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Аналіз судової практики від АО «Вишневий і Партнери»

Істотне збільшення майна

Інша справа, коли, перебуваючи в шлюбі, один з подружжя допомагав іншому фінансовими, трудовими зусиллями збільшити вартість майна, яке є особистою приватною власністю другого, а тепер здається в оренду.

Зі змісту ст.62 СК вбачається, що втручання у право власності може бути обґрунтованим, а балансу інтересів подружжя дотримано в разі наявності в сукупності двох факторів:

• істотність збільшення вартості майна;

• таке збільшення вартості пов’язане зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником.

Як трудові затрати необхідно розуміти особисту чи спільну трудову діяльність подружжя. Така діяльність може бути направлена на ремонт майна, його добудову чи перебудову, тобто дії, що потягли за собою істотне збільшення вартості такого майна.

Грошові затрати передбачають унесення особистих чи спільних коштів на покращення чи збільшення майна. Наявність істотного збільшення вартості є оціночним поняттям, тому в конкретній справі рішення про задоволення чи відмову в задоволенні позову приймається судом з урахуванням усіх обставин.

Проте в питанні збільшення вартості майна необхідно приділити особливу увагу саме тому, що криється в понятті «збільшення вартості майна».

Велика палата Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 зазначила, що істотність збільшення вартості майна підлягає з’ясуванню шляхом порівняння вартості майна «до» та «після» поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя. Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об’єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної власності, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним порівняно з тим об’єктом нерухомого майна, який з’явився під час шлюбу в результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.

За загальною практикою, мають ураховуватися капітальний ремонт чи переобладнання житла, тобто значне перетворення об’єкта нерухомості. Поточний ремонт житла, зміна його призначення з житлового на нежитлове без капітального переобладнання не буде давати підстав для визнання такого об’єкта спільною сумісною власністю подружжя. Адже значних перетворень сам об’єкт не зазнав, і не можна вважати ці перетворення такими, що істотно збільшили вартість майна.

Якщо ж суд установить наявність понесених затрат з боку іншого подружжя — не власника, однак не визнає такі затрати істотними, то цей з подружжя може вимагати компенсації понесених затрат, якщо останні понесені під час перебування в шлюбі.

Читайте статтю: Як під час поділу спільного майна подружжя не допустити розподілу «вигаданих» одним з подружжя боргових зобов’язань.

Вагомий внесок

Другий чинник істотності такого збільшення має бути пов’язаний зі спільними витрачанням коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі в період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилося, не є підставою для визнання його спільним майном.

Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.

Отже, якщо внаслідок праці та вкладених грошей об’єкт нерухомості зазнав істотних змін та збільшив свою вартість, частки в праві власності на таке майно мають бути розподілені відповідно до вкладу кожного з подружжя. Якщо, наприклад, установлено, що зміни становлять близько 60% у майні, то частки розподіляються таким чином: по 30% чоловіку та дружині (як 1/2 від права сумісної власності) та 30% чоловіку/дружині, якому належало майно до настання істотних змін.

Якщо таке майно буде передано в оренду, то отриманий в подальшому дохід має бути поділений відповідно до часток осіб.

Читайтте статтю: Примусове відібрання біологічних зразків – практика ЄСПЛ

Підприємницька діяльність

Питання, яке турбує багатьох: чи можна поділити прибуток від діяльності фізичної особи — підприємця, яким є чоловік/дружина? Так, можна. Проте для правильного вирішення цього питання потрібно розмежувати, що таке доходи, а що таке прибуток ФОПа.

Дохід розраховується як загальна сума грошей, отримана від реалізації товарів або послуг, а прибуток — це дохід з вирахуванням податків, витрат на виробництво, придбання і збут товарів або послуг.

Відповідно, не підлягають стягненню валові доходи, які надходять на рахунок, а підлягає розподілу прибуток, тобто гроші, які ФОП отримував у вигляді надлишку після сплати всіх податків, зборів і платежів. Ця обставина підлягає доказуванню на загальних підставах.

Так, потрібно навести докази того, який дохід отримала особа, які податки, інші збори сплачено, вирахувати чистий прибуток. І саме він буде тим майном, яке підлягає поділу.

Відповідну позицію висловив КЦС у постанові від 30.09.2021 (справа №755/20605/15-ц). Суд сказав, що вимога про стягнення доходу від підприємницької діяльності не підлягає задоволенню з огляду на те, що звітність, на яку посилається особа, відображає валовий дохід фізичної особи — підприємця. Для цілей оподаткування такий дохід розраховується як загальна сума грошей, отримана в результаті реалізації товарів або послуг, у той час як прибуток — це дохід з відрахуванням витрат на виробництво, придбання та збут товарів або послуг.

Таким чином, заявлені відповідачем кошти включають у себе не лише прибуток (заробіток) підприємця, який можна було б визнати об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а й кошти, які включають у себе собівартість виготовлення та реалізації продукції. При цьому доказів про чистий прибуток, отриманий таким суб’єктом підприємницької діяльності за заявлений період, надано не було. Відповідач жодним чином не підтвердила, що отримані нею як дохід кошти були передані нею або іншим чином надійшли в розпорядження позивача.

Автор статті: Марина КМІТЮК, помічник адвоката АО «Вишневий і Партнери»

2417
Переглядів
0
Коментарі

Залиште Ваш коментар:

Додати
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст