14.11.2018 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

У разі повороту виконання рішення обов’язок повернення коштів, які раніше були стягнуті як штраф покладається на орган, що стягнув такий (ВС/КАС № 826/13636/14 від 30.10.2018)

У разі повороту виконання рішення обов’язок повернення коштів, які раніше були стягнуті як штраф покладається на орган, що стягнув такий (ВС/КАС № 826/13636/14 від 30.10.2018) - 0_07251900_1541851697_5be6ca3111ba4.jpg

Фабула судового акту: Поворотом виконання рішення суду є повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.

У даній справі на підприємство органами ДАБІ було накладено штрафні санкції у зв’язку із порушенням останнім норм будівельного законодавства, які було сплачено.

Проте у подальшому вказане рішення суб’єкта владних повноважень було скасовано.

Дані обставини стали підставою для звернення підприємства до суду із заявою про поворот виконання судового рішення та зобов'яня ДАБІ повернути підприємству безпідставно стягнені з нього за скасованими постановами кошти, яку було задоволено.

Проте таке рішення було оскаржено ДАБІ с підстав того, що судами не враховано, що Держархбудінспекція не була і не є одержувачем коштів сплачених позивачем на виконання скасованих у цій справі постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не є розпорядником цих коштів і відповідно не може повернути їх позивачу.

Касаційний адміністративний суд погодився із рішенням про задоволення заяви та вказав, що штрафні санкції було добровільно сплачені позивачем, а тому повернення таких коштів позивачу має здійснюватись на підставі та в порядку визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зазначене дає підстави вважати, що обов'язковою умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, які ускладнюють виконання цього рішення.

Відповідно до пунктів 3 та 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

А тому вказані вище посилання відповідача є необґрунтованими оскільки для повернення коштів сплачених на погашення штрафу, заявник не має бути власником чи розпорядником цих коштів. Відповідач є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення сплачено штраф позивачем.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Штраф ДАБІ за невиконання вимог припису підлягає скасуванню, якщо припис виданий після реєстрації права власності на збудований об"єкт (ВС/КАС у справі №465/1461/16-а від 02 жовтня 2018 р.)

ДАБІ має право проводити позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства незважаючи на мораторій та притягувати забудовника до відповідальності (ВАСУ від 19 травня 2016р. у справі К/800/51429/15)

Позови ДАБІ про зобов'язання знесення самочинного будівництва повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства (ВС/ВП № 161/14920/16-а від 11.04.2018)

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/13636/14

адміністративне провадження №К/9901/45036/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної  інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від  21.11.2016 (у складі головуючого судді Кобилянського К.М. та суддів: Мазур А.С., Федорчука А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 (у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І, суддів: Файдюка В.В., Шелест С.Б.) у справі № 826/13636/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування  постанов,

ВСТАНОВИВ :                  

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2014 у цій справі позовні вимоги ТОВ "Євроресурс" задоволено, визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №259/14/7126-36/1908/02/3 від 19.08.2014 та №260/14/7126-35/1908/02/3   від 19.08.2014.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 вищезгадане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено   нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.10.2015 у цій справі постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2014   залишено в силі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, задоволено заяву позивача про поворот виконання судового рішення та зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» безпідставно стягнені з нього за скасованими постановами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №259/14/7126-36/1908/02/3 від 19.08.2014 та №260/14/7126-35/1908/02/3   від 19.08.2014 у справі №826/13636/14 кошти у розмірі 36 090,00 гривень.

03.11.2016 до суду від відповідача надійшла заява про встановлення способу виконання рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2016, залишеною без змін  ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017, заяву відповідача про встановлення способу виконання рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з відмовою у задоволенні порушеної заяви, відповідач оскаржив зазначені судові рішення в касаційному порядку, обґрунтовуючи свою скаргу тим, що судами  не враховано, що Держархбудінспекція не була і не є одержувачем коштів сплачених позивачем на виконання скасованих у цій справі постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не є розпорядником цих коштів і відповідно не може повернути їх позивачу.

Вважаючи, що судами попередніх інстанцій допущене порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити заяву про заміну способу виконання рішення.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2016 у цій справі задоволено заяву позивача про поворот виконання судового рішення та зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» безпідставно стягнені з нього за скасованими постановами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 259/14/7126-36/1908/02/3 від 19.08.2014 та №260/14/7126-35/1908/02/3   від 19.08.2014 у справі №826/13636/14 кошти у розмірі 36 090 гривень.

Зазначене судове рішення набрало законної сили, а тому підлягає обов'язковому виконанню.

Та поряд слід врахувати, що як вбачається з встановлених обставин справи, кошти у розмірі 36 090 гривень не стягувались з позивача на виконання судового рішення. Зазначені кошти добровільно сплачені позивачем на виконання постанов ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві  про відкриття виконавчого провадження № 46745228 та № 46745297 від 06.03.2015 щодо примусового виконання скасованих за рішеннями судів у цій справі постанов відповідача № 259/14/7126-36/1908/02/3 від 19.08.2014 та №260/14/7126-35/1908/02/3   від 19.08.2014.

Зазначене дає підстави вважати, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що повернення таких коштів позивачу має здійснюватись на підставі та в порядку визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок).

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на день ухвалення оскаржуваного рішення), за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зазначене дає підстави вважати, що обов'язковою умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, які ускладнюють виконання цього рішення.

Обґрунтовуючи заяву про встановлення способу виконання рішення відповідач посилався на те, що він позбавлений можливості відслідковувати кошти, які надходять до Державного бюджету України за сплату штрафу та він не є розпорядником цих коштів, а тому не може їх повернути.

Відповідно до пунктів 3 та 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Тому, колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання відповідача, як на причину неможливості виконати судове рішення, оскільки виходячи з вищенаведених посилань на Положення, для повернення коштів сплачених на погашення штрафу, заявник не має бути власником чи розпорядником цих коштів. Відповідач є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку,  оскільки саме на виконання його рішення сплачено штраф позивачем.

Поряд колегія суддів вважає за доцільним відзначити, що заявник не повідомляв суд про реальні перешкоди, які виникли у нього при виконанні судового рішення у цій справі. У поданій заяві відповідач лише наводив свої міркування щодо неможливості повернення ним коштів за цим рішенням, що не може вважатись обставиною, яка ускладнює виконання цього рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного рішення  щодо необґрунтованості заяви відповідача про встановлення способу виконання рішення, оскільки ним не наведено обґрунтованих підстав для цього.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного та враховуючи те, що суд першої та апеляційної інстанції ухвалюючи оскаржувані рішення не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, такі судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 345350356359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної  інспекції України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від  21.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017  у справі № 826/13636/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

4993
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення