Історія справи

Ухвала ВП ВС від 17.05.2021 року у справі №640/15027/20
Ухвала КАС ВП від 28.12.2020 року у справі №640/15027/20

УХВАЛА

12 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 640/15027/20

Провадження № 11-157апп21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В.

перевірила матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 640/15027/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Тренінгового центру прокурорів України (далі - Офіс, Центр відповідно) про визнання протиправними дій та бездіяльності, поновлення на роботі й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу та Центру, у якому просив:

- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Офісу та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Центру щодо відмови в перепризначенні на посаду і зобов'язати вчинити певні дії, а саме: Офісу - поновити позивача на роботі шляхом перепризначення на відповідну посаду Центру, а Центру - видати наказ про перепризначення ОСОБА_1 на відповідну посаду працівника одного зі своїх структурних підрозділів;

- стягнути з Офісу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку середнього місячного заробітку на посаді перед звільненням, починаючи із 17 червня 2020 року - дня звільнення і закінчуючи днем поновлення на роботі на відповідній посаді Центру.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що наказом Національної академії прокуратури України від 15 грудня 2015 року № 1230к його за першим трудовим договором призначено на посаду старшого викладача кафедри організації роботи та міжнародного співробітництва в органах прокуратури з подальшим переведенням на посаду старшого викладача відділу підготовки прокурорів з організації роботи в органах прокуратури та викладання професійної етики Національної академії прокуратури України. 19 вересня 2019 року Верховна Рада України внесла зміни до Закону України "Про прокуратуру", зокрема щодо створення на базі Національної академії прокуратури України Центру. Кабінет Міністрів України постановою від 03 березня 2020 року № 175 "Деякі питання реалізації законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" постановив ліквідувати Національну академію прокуратури України, а на її базі створити Центр. 06 квітня 2020 року голова ліквідаційної комісії Національної академії прокуратури України видав ОСОБА_1 попередження про вивільнення без пропозиції перепризначення на відповідну посаду працівника одного із структурних підрозділів Центру при Офісі, який створено на базі Національної академії прокуратури України. Наказом Національної академії прокуратури України від 02 червня 2020 року № 220к позивача з 17 червня 2020 року звільнено з посади старшого викладача відділу підготовки прокурорів з організації роботи в органах прокуратури та викладання професійної етики інституту спеціальної підготовки (у зв'язку з ліквідацією Національної академії прокуратури України).

На думку ОСОБА_1, його звільнено з грубим порушенням законодавства України про працю, оскільки звільнення проведено без дотримання вимог трудового законодавства, а саме на порушення статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при вивільненні позивача відповідачами не запропоновано йому іншу посаду і не перепризначено на іншу відповідну посаду до Центру. При цьому в дійсності відбулася не ліквідація установи з перепідготовки та підвищення кваліфікації прокурорів -Національної академії прокуратури України, а її реорганізація в порядку правонаступництва. Отже, відповідачі грубо порушили трудові права позивача, передбачені статтею 43 Конституції України, статтями 40, 42 і 49-2 КЗпП України та статтями 6, 14 Закону України "Про зайнятість населення".

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, закрив провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За висновками суду першої інстанції, з якими погодився й суд апеляційної інстанції, заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позивача звільнено не з посади публічної служби, а відносини, що виникли, є трудовими.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу № 640/15027/20 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 19 квітня 2021 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що позивач оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для повернення справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

За змістом оскаржуваних рішень, суди першої та апеляційної інстанцій, закриваючи провадження у справі, зокрема, керувалися тим, що відносини, що виникли між сторонами, є трудовими, тому цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

На обґрунтування порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив про те, що вказані суди застосували норму процесуального права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/6612/17 стосовно дотримання вимог статей 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на доступ до суду та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18 про розмежування судової юрисдикції за прямою вказівкою в законі на вид судочинства.

Проте вказане не може бути підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку частини 6 статті 346 КАС України, оскільки скаржник не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах. При цьому вказані вище постанови Великої Палати Верховного Суду не є рішеннями Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду, про які йдеться в пункті 2 частини 6 статті 346 КАС України.

Посилання Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду на те, що Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, також не може бути підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на наведені вище положення статті 346 КАС України.

Згідно із частиною 6 статті 347 КАС України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення цієї справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

Керуючись статтями 346, 347, 355, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Тренінгового центру прокурорів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, - повернути до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

2. Копію цієї ухвали надіслати скаржнику та іншим учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко

В. В. Британчук К. М. Пільков

І. В. Григор'єва О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців В. В. Пророк

Ж. М. Єленіна Л. І. Рогач

Л. Й. Катеринчук В. М. Сімоненко

В. С. Князєв І. В. Ткач

Г. Р. Крет