Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.09.2019 року у справі №694/1306/17

Ухвала

26 вересня 2019 року

місто Київ

справа № 694/1306/17

провадження № 61-16973ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 800,00 євро, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі 200,00 євро, щомісячно, враховуючи індексацію і курс євро, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення ними повноліття; стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини, з якою проживають діти, у твердій грошовій сумі 494,00 євро щомісячно, з дня звернення до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року позов задоволено частково, с тягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3 500,00 грн щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2017 року до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років у розмірі 2 350,00 грн щомісячно за період з 23 жовтня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В іншій частині позову відмовлено.

Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2019 року рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року змінено в частині визначення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 4 500,00 грн щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2017 року до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

ОСОБА_1 13 вересня 2019 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене рішення, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, оскільки предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції у справі з ціною позову, що є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд, визначаючи ціну позову у цій справі, визнає за необхідне виходити із загального розміру заявлених позовних вимог про стягнення аліментів, який становить 1 494,00 євро на місяць.

Відповідно до курсу валют Національного банку України станом на 23 жовтня 2017 року (дата подання позову до суду першої інстанції) вартість 100 євро становила 3 136,36 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 80 ЦПК України 2004 року у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Отже, загальний розмір заявлених аліментів за шість місяців становитиме 281 111,04 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року

(на час подання касаційної скарги) - 1 921,00 грн.

Ціна позову у цій справі з вимогами про стягнення аліментів у розмірі 281 111,04 грнперевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100=192 100,00 грн), проте, не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму.

Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України ця справа за зазначеним спором не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Заявник в касаційній скарзі зазначила, що постанова Апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2019 року може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки рішення суду апеляційної інстанції не відповідає нормам процесуального та матеріального права.

Інших підстав для перегляду постанови Апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2019 року заявником у касаційній скарзі не зазначено. Непогодження заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України щодо права на оскарження судових рішень, заявником не зазначено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувана заявником постанова Апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2019 року ухвалена у малозначній справі, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19 389 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, стягнення аліментів на дружину, до досягнення дитиною трирічного віку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 серпня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний