Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.09.2018 року у справі №554/146/18

Ухвала

Іменем України

20 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 554/146/18

провадження № 61-43919ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В.О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2018 року, постанову Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі регіонального відділення Приватного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа - Перша Полтавська державна нотаріальна контора, про звільнення з-під арешту квартири та скасування реєстраційного запису,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року представникОСОБА_5, - ОСОБА_6, звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішитипитання про розподіл судових витрат істягнення з відповідачів ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства (далі -ПрАТ) "ОТП Банк" на користь ОСОБА_5 понесених ним судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: сплаченого судового збору в сумі 1 409,60 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00грн.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2018 року стягнуто з ОСОБА_4 та ПрАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення ПрАТ "ОТП Банк" на користь ОСОБА_5 судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1 409,60 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7
000,00 грн в рівних частках, тобто по 4 204,80 з кожного.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2018 року залишено без змін.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, керуючись вимогами статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, виходив з необхідності стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ПрАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення ПрАТ "ОТП Банк" на користь ОСОБА_5 судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в рівних частках з кожного.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року виправлено описку у вступній та резолютивній частинах ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 10 липня 2018 року, а також у вступній та резолютивній частинах постанови Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року, вірно зазначивши суддю, що перебував у складі колегії суддів при призначенні та розгляді апеляційної скарги ОСОБА_4 - ОСОБА_8, замість помилково вказаної судді ОСОБА_7

Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу, виходив з того, що судом допущена описка при виготовленні тексту ухвали про призначення справи до розгляду та постанови суду, яка підлягає виправленню відповідно до вимог частини 1 статті 269 ЦПК України.

У вересні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказані судові рішення, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким судові витрати на користь ОСОБА_5 стягнути з ПрАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення ПрАТ "ОТП Банк".

Заявник не погоджується з судовими рішеннями в частині стягнення з нього судових витрат на рівні з ПрАТ "ОТП Банк". ОСОБА_4 вважає, що саме з вини відповідача ПрАТ "ОТП Банк", який подав до суду неперевірені відомості щодо належності майна, ухвалою суду безпідставно було накладено арешт на майно ОСОБА_5 (квартиру АДРЕСА_1), яким заявник не володів та не мав до нього ніякого відношення вже понад два роки. Таким чином, на думку заявника, відповідачем у цій справі має бути особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, тобто ПрАТ "ОТП Банк".

Крім того, заявник посилається на те, що ухвала про виправлення описки постановлена з метою приховати участь у розгляді справи заінтересованої особи - судді ОСОБА_7, якою була постановлена ухвала про накладення вказаного арешту на майно без належної перевірки інформації щодо справжнього власника майна, що потягло порушення прав ОСОБА_5

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 березня 2018 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ПрАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення ПрАТ "ОТП Банк", третя особа - Перша Полтавська державна нотаріальна контора, про звільнення з-під арешту квартири та скасування реєстраційного запису задоволено. Звільнено з-під арешту квартиру АДРЕСА_1, накладеного на підставі ухвали Октябрського районного суду м.

Полтави від 09 квітня 2010 року у справі № 2-3719/10 за позовом ПрАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення ПрАТ "ОТП Банк" в м. Полтаві до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Скасовано реєстраційний запис за № 9747425, здійснений 20 квітня 2010 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстратором Першою Полтавською державною нотаріальною конторою, тип обтяження - арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження - квартира АДРЕСА_2, власник - ОСОБА_4, АДРЕСА_2, заявник - Октябрський районний суд м. Полтави.

Проте, при ухваленні рішення суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_5надано копію квитанції Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Полтава-Банк" від 11 січня 2018 року № 49Р1027 та акт № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги згідно з Договором про надання правничої допомоги від 26 грудня 2017 року № 01-26-/12/17, у якому зазначено, що ОСОБА_5 провів оплату послуг Адвокатського бюро в сумі 7 000,00
грн.

Також при подачі позовної заяви ОСОБА_5 сплачено судовий збір у розмірі 1 409,60
грн, що підтверджується квитанцією ПАТ "Полтава-Банк" від 10 січня 2018 року № 49Р1026.

Таким чином, враховуючи те, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 березня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, а питання про судові витрати судом не вирішено, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів в рівних частках на користь ОСОБА_5 судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, сплата яких підтверджена належними доказами.

Судами попередніх інстанцій спростовано доводи ОСОБА_4 щодо відсутності у нього обов'язку на відшкодування судових витрат з посиланням на те, що він не є належним відповідачем.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках -особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Оскільки арешт на спірну квартиру був накладений в рамках розгляду справи за позовом ПрАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення ПрАТ "ОТП Банк" в м.

Полтаві до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, де ОСОБА_4 виступав як боржник, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили його належним співвідповідачем у справі про звільнення майна з-під арешту, а тому з нього підлягають стягненню судові витрати в рівних частках разом з відповідачем ПрАТ "ОТП Банк".

Доводи ОСОБА_4 про те, що відповідачем у цій справі має бути особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а саме: ПрАТ "ОТП Банк", суди попередніх інстанцій визнали помилковими, оскільки такі не узгоджуються з наведеними вимогами законодавства.

При цьому, судами встановлено, що акцентуючи увагу на незаконності ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 09 квітня 2010 року про накладення арешту на майно, яке не належить ОСОБА_4, останній особисто таку ухвалу суду не оскаржував, тобто, не вчинив будь-яких дій для зняття арешту, що був накладений у справі, в якій він виступав як боржник.

Посилання ОСОБА_4 на практику Європейського суду з прав людини судом апеляційної інстанції не взято до уваги, виходячи з того, що такі не стосуються даного спору та зводяться до незгоди з ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 квітня 2010 року, яка в апеляційному порядку ОСОБА_4 не оскаржувалася.

Щодо оскарження розміру витрат позивача за надання йому професійної правничої допомоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не наведено належних обґрунтувань на спростування таких витрат.

За правилами частини 1 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Встановивши, що при виготовлені тексту ухвали про призначення справи до розгляду від 10 липня 2018 року та постанови суду від 31 серпня 2018 року допущена технічна описка, а саме: у вступній та резолютивній частинах цих судових рішень помилково зазначено суддю ОСОБА_7 замість вірного ОСОБА_8, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність її виправлення, вірно зазначивши суддю, що перебував у складі колегії суддів при призначенні до розгляду та розгляді апеляційної скарги ОСОБА_4

За правилами частини 2 статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, ає лише незгодою заявника з їх змістом.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2018 року, постанову Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі регіонального відділення Приватного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа - Перша Полтавська державна нотаріальна контора, про звільнення з-під арешту квартири та скасування реєстраційного запису.

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

Г. І. Усик