Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.07.2020 року у справі №374/199/19

Ухвала

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 374/199/19

провадження № 61-10539ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2020 року

та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки.

В обґрунтування свого позову зазначала, що вона з ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають спільну дочку

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дочка є інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього догляду. ОСОБА_2 вказувала, що вона з дочкою проживає окремо у орендованому житлі, перебуває

на пенсії та отримує на дочку державну соціальну допомогу, проте цих коштів недостатньо для її утримання та забезпечення їй належного догляду. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання спільної дочки - інваліда. Оскільки батько - ОСОБА_1 зобов'язаний та має змогу сплачувати аліменти на утримання спільної дитини, ОСОБА_2 просила стягувати щомісяця з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів (заробітку), починаючи з дня звернення до суду з позовом.

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого

2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 11 червня 2020 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто щомісяця з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти

на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів (заробітку) відповідача, починаючи безстрокове стягнення з 16 липня 2019 року.

У липні 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові

у повному обсязі.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що постанову суду апеляційної інстанції отримано ним 07 липня 2020 року.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)",

яким розділ ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено пунктом 3, згідно положень якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби

(COVID-19), строки, визначені ЦПК України (строк касаційного оскарження), продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 2 "Прикінцевих і перехідних положень" Закону України

від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності

17 липня 2020 року, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України

в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Отже, касаційна скарга подана в межах строків, визначених

статтею 390 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі

не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович