Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.05.2021 року у справі №203/2248/19

Ухвала

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 203/2248/19

провадження № 61-8007ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути матеріальні збитки на загальну суму 8 863,67 грн, які складаються з поштових витрат на відправку юридичних документів по цивільній справі № 203/3469/16-ц в розмірі 433,16 грн, транспортних витрат на паливо для проїзду з м. Кривого Рогу до м. Дніпро у зв'язку з судовим розглядом справи на суму 1 285,00 грн, витрати на лікування у зв'язку з загостренням хвороби в розмірі 6 195,51 грн, витрати у зв'язку із сплатою судового збору по цивільній справі № 203/3469/16-ц у розмірі 950,00 грн, також позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн, а також стягнути судові витрати по даній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у цивільній справі № 203/3469/16-ц була винесена постанова Дніпровського апеляційного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2019 року, якою заочне рішення Кіровського районного суду м.

Дніпропетровська від 07 листопада 2016 року було скасовано, а в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено. У зв'язку з безпідставним зверненням ОСОБА_2 до ОСОБА_1, останній звернувся з позовом до суду у даній справі.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року залишено без змін.

12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини 1 статті 176 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 58 863,67 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягають окремому розгляду клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою

статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун