Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.07.2021 року у справі №318/1657/20

УХВАЛА

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 318/1657/20

провадження № 61-11519ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 24 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1, Кам'янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора Запорізької області Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання договорів дарування частково недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 направив поштовим зв'язком до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 24 червня 2021 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявник не виконав пункти 2, 3 частини 2 та пункту 1 частини 4 статті 392 ЦПК України, а саме: не зазначив усіх учасників справи та не додав для них копії скарги та доданих до неї матеріалів.

Отже, ОСОБА_1 необхідно зазначити усіх учасників справи та подати нову редакцію касаційної скарги та її копії для всіх учасників справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 є його матір'ю, яка є особою з інвалідністю (ІІ група), досягла 84-и років, тому відповідно до статті 172 СК України є немічною та він може представляти її інтереси без спеціальних на те повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

За загальним правилом, повноваження законних представників визначено статтею 59 ЦПК України.

Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

За правилами частин 1 , 2 статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Згідно із частиною 8 статті 62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до спеціального правила, наведеного в частині 2 статті 172 СК України, повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень.

Отже, положення статті 172 СК України визначають право особи як законного представника на звернення в інтересах, зокрема, немічних батьків без оформлення повноважень на їх представництво.

Конструкція викладеного правила встановлює обов'язок для заявника підтвердити відповідні обставини, за наявності яких настають підстави для представництва іншої особи відповідно до частини 2 статті 172 СК України. Зокрема, особа мала надати відповідні докази на підтвердження родинного зв'язку особи, яка здійснюватиме таке представництво, із особою, інтереси якої будуть представлятися (захищатися), а також інші письмові докази, зокрема й медичного характеру, які містять достатню інформацію про те, що особу, яку представляють без довіреності, дійсно перебуває у немічному, безпорадному стані, які у сукупності створюватимуть правові умови для застосування положення наведеної норми права.

Проте, до касаційної скарги ОСОБА_1 не подано жодних письмових доказів на підтвердження підстав для здійснення ним представництва інтересів ОСОБА_2 відповідно до частини 2 статті 172 СК України. Тобто заявником не підтверджено наявність прав та повноважень на представництво інтересів позивача, зокрема й подання касаційної скарги в її інтересах.

Тому ОСОБА_1 необхідно надати письмові докази на підтвердження родинного зв'язку з ОСОБА_2, письмові докази медичного характеру, які містять достатню інформацію про те, що ОСОБА_2 перебуває у немічному, безпорадному стані.

Відповідно до вимог частини 2 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 257, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 30 серпня 2021 року, але який не може перевищувати п'яти днівз дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде залишено без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник