Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.01.2020 року у справі №553/2242/18

Ухвала

28 січня 2020 року

м. Київ

справа № 553/2242/18

провадження № 61-1568ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Гайтота Іриною Миколаївною, на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 24 вересня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зарахування добровільно сплачених сум в рахунок сплати аліментів, треті особи: Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про зарахування добровільно сплачених сум в рахунок сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гайтота І. М. звернулася до суду з позовними вимогами про зарахування добровільно сплачених сум ОСОБА_1 в рахунок сплати аліментів за період з березня 2014 року по червень 2017 року в розмірі 14 800,00 грн та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 704,80 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що після остаточного припинення сімейних відносин позивач у період з січня 2015 року по листопад 2016 року у добровільному порядку сплачував відповідачці кошти на утримання їхньої доньки ОСОБА_4, проте державний виконавець після відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Карлівським районним судом Полтавської області 13 березня 2007 року, нарахував заборгованість зі сплати аліментів за три роки з березня 2014 року по березень 2017 року.

Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 24 вересня

2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Гайтота І. М. оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Гайтота І. М., залишено без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 24 вересня

2019 року залишено без змін.

17 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гайтота І. М. звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 24 вересня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних, оскільки ціна позову становить 14 600,00 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 =

210 200,00 грн).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження

Отже ця справа є справою з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що справа є малозначною в силу своїх властивостей.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, висловленими у справах Levages Prestations Services v. France, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v.

Spain, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Гайтота І. М. подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Враховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною і Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі, клопотання ОСОБА_1, подані адвокатом Гайтота І. М. про поновлення строку на касаційне судових рішень та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховним Судом не розглядаються.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Гайтота Іриною Миколаївною, на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 24 вересня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 11 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зарахування добровільно сплачених сум в рахунок сплати аліментів, треті особи: Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про зарахування добровільно сплачених сум в рахунок сплати аліментів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило