Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.05.2020 року у справі №153/1002/19

Ухвала

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 153/1002/19

провадження № 61-7872ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.

В.,

розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиної Вікторії Сергіївни, на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Ямпільська міська рада Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Ямпільська міська рада Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування та відшкодування моральної шкоди і просила суд: зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні проїздом загального користування від автомобільної дороги до її домоволодіння на АДРЕСА_2, шляхом демонтажу самовільно встановленого металевого паркану на існуючому проїзді загального користування шириною 3,7/3,8 м, зі сторони від житлового будинку на АДРЕСА_1; стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та судові витрати.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року у складі судді Гаврилюк Т. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні проїздом загального користування від автомобільної дороги до домоволодіння ОСОБА_1, що розташоване на АДРЕСА_2, шляхом демонтажу самовільно встановленого металевого паркану на існуючому проїзді загального користування шириною 3,7/3,8 метра зі сторони від житлового будинку на АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 1 000
грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У травні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиної В. С. на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 08 травня 2020 року.

Згідно із частиною 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В окремо поданій заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Волошина В. С. просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посилання на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову Вінницького апеляційного суду вона отримала 08 квітня 2020 року, що підтверджується наданими доказами.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, його можливо поновити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102 грн.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі.

Ціна позову у даній справі щодо вимоги майнового характеру (відшкодування моральної шкоди) становить 10 000 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн * 100 = 210 200 грн).

Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу немайнового характеру щодо усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування.

Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Волошина В. С. подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиної Вікторії Сергіївни про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиної Вікторії Сергіївни, на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Ямпільська міська рада Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк