Ухвала

23 травня 2018 року

м. Київ

справа № 203/4901/16-ц

провадження № 61-19412св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - виконавчий комітет Центральної районної у місті Дніпрі ради,

третя особа - управління-служба у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року у складі суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради, третя особа - управління-служба у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради, про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, у якому просив: скасувати рішення виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради № 168 від 15 липня 2016 року про неможливість передачі малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого виховання батьку ОСОБА_1 та втрату малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, правового статусу дитини, позбавленої батьківського піклування; зобов'язати виконавчий комітет Центральної районної у місті Дніпрі ради прийняти рішення про втрату ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування; зобов'язати виконавчий комітет Центральної районної у місті Дніпрі ради прийняти висновок про можливість передачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого виховання батьку - ОСОБА_1

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради від 15 липня 2016 року № 168 "Про неможливість передачі малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого виховання батьку ОСОБА_1 та втрати малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, правового статусу дитини, позбавленої батьківського піклування".

Зобов'язано виконавчий комітет Центральної районної у місті Дніпрі ради прийняти рішення про втрату малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, правового статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. Зобов'язано виконавчий комітет Центральної районної у місті Дніпрі ради прийняти рішення про можливість передачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого виховання батьком ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення мотивоване тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами можливість передачі дитини для подальшого виховання батьку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався, зокрема, статтями 16, 21, 31, 55, 57 ЦК України.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2016 року скасовано. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення).

Ухвала мотивована тим, що предметом позову у справі є оскарження рішення виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради про неможливість передачі дитини для подальшого виховання батьку та втрату малолітньою дитиною правового статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. Під час його прийняття відповідач як суб'єкт владних повноважень здійснював владні управлінські функції, а тому цей спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2,на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що спір не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів на нього не поширюється. Між сторонами виник спір про цивільне (сімейне) право, тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Європейський суд з прав людини вказав, що термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом". У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд повторює, що у деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначено законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (SOKURENKO AND STRYGUN v. UKRAINE, № 29458/04 та № 29465/04, § 23,24,27, ЄСПЛ, від 20 липня 2006 року).

З урахуванням того, що ОСОБА_1 оскаржує ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 203/4901/16-ц за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради, третя особа - управління-служба у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради, про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат